ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України
дата _____________ № _________
ПОРЯДОК
визначення меж прибудинкових територій багатоквартирних будинків
Spoiler
1. Цей Порядок визначає механізм встановлення на підставі детального плану території мікрорайону (кварталу) чи частини мікрорайону (кварталу) існуючої забудови населеного пункту (далі – детальний план території) меж прибудинкових територій багатоквартирних будинків, а також вимоги до змісту, порядку розроблення, погодження та затвердження детального плану території.
2. Терміни у цьому Порядку вживаються в такому значенні:
прибудинкова територія - встановлена за проектом поділу території мікрорайону (кварталу) та проектом забудови земельна ділянка багатоквартирної несадибної житлової забудови, яка необхідна для розміщення та обслуговування житлового будинку (будинків) і пов'язаних з ним (ними) господарських та технічних будівель і споруд;
перспективна територія – частина території мікрорайону (кварталу), яка не надана у власність або користування, не освоєна на час розроблення проекту розподілу території та призначена для перспективної житлової чи громадської забудови;
територія житлового призначення – територія, на якій розташовані житлові будинки з прилеглими до них територіями зелених насаджень, майданчиками для ігор дітей, проїздами і пішохідними доріжками, автостоянками для тимчасового розміщення автомобілів тощо, за винятком частини території мікрорайону (кварталу) нежитлового призначення;
територія загального користування – територія, на якій розташовуються елементи благоустрою, фізкультурні площадки, сквери, бульвари, господарські споруди, що не увійшли до складу прибудинкових територій, та яка вільно використовується мешканцями за її цільовим призначенням;
територія технічного обслуговування багатоквартирного житлового будинку – мінімально необхідна територія для здійснення технічного обслуговування багатоквартирного житлового будинку.
Терміни “червоні лінії” та “лінії регулювання забудови” використовуються у значенні, наведеному у Законі України “Про регулювання містобудівної діяльності”.
3. Детальний план території розробляється з метою визначення меж прибудинкової території багатоквартирних будинків, інших будинків і споруд на територіях існуючої забудови, подальшого розроблення відповідної землевпорядної документації та встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).
До частини прибудинкової території, у разі потреби, може бути встановлено право земельного сервітуту в порядку, встановленому законодавством.
4. Основою для розроблення детального плану території є:
наявна топографо-геодезична і картографічна основа земельних ділянок відповідної території мікрорайону (кварталу) чи його частини;
містобудівна чи проектна документація, яка визначає розміщення об'єктів містобудування, благоустрою, озеленення, інженерно-транспортної інфраструктури на відповідній території.
5. Межі прибудинкових територій визначаються на підставі відповідної містобудівної документації та документації із землеустрою і закріплюються межовими знаками встановленого зразка.
Межі прибудинкових територій, як правило, визначаються по твердих контурах планувальних елементів території (бровки тротуарів, газонів, огорож тощо).
Розроблення детального плану території
6. Рішення про розроблення та затвердження детального плану території приймається відповідною міською (сільською, селищною) радою.
У разі наявності затвердженого детального плану території зміни до нього вносяться за рішенням ради, що його затвердила, після погодження з відповідним спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури та територіальним органом Держземагентства.
7. Виконавчий орган відповідної ради в установленому порядку:
визначає замовника і розробника детального плану території, строки розроблення, вирішує інші питання шляхом укладення відповідних договорів;
оприлюднює через місцеві засоби масової інформації інформацію про початок розроблення детального плану території.
8. Замовниками детального плану території можуть бути органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.
Розробники детального плану території визначаються відповідно до законодавства.
9. Замовник детального плану території забезпечує:
укладення договору на розроблення детального плану території;
складення та затвердження в установленому порядку завдання на розроблення (із зазначенням у разі потреби переліку погоджувальних організацій), збір та надання вихідних даних;
фінансування робіт та контроль за їх виконанням;
організацію громадського обговорення, розгляду та підготовки до затвердження завершеного детального плану території.
10. Завдання на розроблення детального плану території складається на основі актуальної топографічної зйомки мікрорайону (кварталу) чи його частини в масштабі 1:500, 1:1000, 1:2000.
У завданні на розроблення відображаються:
підстава для розроблення детального плану території;
інформація про замовника детального плану території;
проектна організація – виконавець детального плану території;
відомості про наявність затвердженої містобудівної, проектної документації;
характеристика об’єкта;
вихідні дані для розроблення;
склад детального плану території, в тому числі (у разі потреби) обсяг графічних матеріалів;
порядок погодження детального плану території.
11. Розроблений та погоджений детальний план території розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому законом порядку плану зонування території – відповідною сільською, селищною, міською радою.
12. Детальний план території у своєму складі враховує:
1) принципи планувально-просторової організації забудови;
2) червоні лінії та лінії регулювання забудови;
3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, вимоги будівельних норм, державних стандартів і правил;
4) систему інженерних мереж;
5) порядок організації транспортного і пішохідного руху;
6) порядок комплексного благоустрою та озеленення.
13. У складі мікрорайону (кварталу) визначаються території житлового призначення, нежитлового призначення та загального користування.
Територія житлового призначення включає земельні ділянки окремих багатоквартирних будинків, до яких входять площа під забудовою, прибудинкові території, в межах яких розміщуються в повному обсязі або частково майданчики для ігор дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, відпочинку населення, занять фізкультурою, для господарських цілей, стоянки для тимчасового розміщення автомобілів, проїзди і тротуари, території зелених насаджень, а також території технічного обслуговування багатоквартирних житлових будинків;
Територія нежитлового призначення включає земельні ділянки об’єктів обслуговування (дитячі установи, загальноосвітні школи; об’єкти торговельно-побутового та комунального обслуговування, трансформаторні підстанції; газорозподільні пункти тощо), а також об’єкти обслуговування районного та загальноміського значення, адміністративні установи тощо.
Територія загального користування включає спортивні та дитячі ігрові майданчики, території зелених насаджень, місцеві проїзди, території для розміщення гаражів, спеціально обладнані майданчики для паркування автомобілів, території для вигулу собак, що розраховані на обслуговування населення групи багатоквартирних житлових будинків або населення мікрорайону в цілому.
14. Під час розподілу території житлового призначення мікрорайону (кварталу) мінімальна розрахункова (нормативна) площа земельної ділянки окремого житлового будинку визначається з урахуванням будівельних норм.
У разі коли станом на дату набрання чинності постановою, якою затверджено цей Порядок, площа території житлового призначення мікрорайону (кварталу), що фактично склалася, менша за сумарну розрахункову (нормативну) площу земельних ділянок усіх житлових будинків, площа прибудинкової території кожного з них зменшується пропорційно до співвідношення між нормативною та фактичною площею території житлового призначення.
15. До складу прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку входять (у разі наявності):
вимощення навколо житлового будинку;
смуга вздовж стін житлового будинку, місцевий проїзд, тротуар та смуга вздовж фасаду без входів, яка забезпечує проїзд пожежних машин;
майданчики, які розраховані на обслуговування мешканців тільки цього будинку, для відпочинку біля входів в житловий будинок, для ігор дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, відпочинку населення, занять фізкультурою, а також території зелених насаджень, пішохідні доріжки, що сполучують вказані майданчики між собою;
майданчики для сміттєзбірників;
майданчики для господарських будівель та споруд:
спеціально обладнані майданчики для паркування автомобілів, що належать мешканцям будинку;
в’їзди та виїзди підземних гаражів і автостоянок (у разі їх наявності).
У межах кожної прибудинкової території не обов’язково розміщуються всі зазначені нормативні її елементи, але мінімально допустима величина прибудинкової території не повинна бути меншою за територію технічного обслуговування відповідного багатоквартирного житлового будинку, якщо зазначене можливе в існуючій забудові та відповідає містобудівній документації.
16. На території технічного обслуговування багатоквартирного будинку повинні бути створені умови щодо забезпечення:
технічної безпеки виконання робіт з утримання будинку, поточного ремонту зовнішніх стін, покрівлі, підмурків, конструктивних елементів для відведення дощової води, балконів, лоджій, вікон та інших елементів фасаду;
вільного доступу комунальних та інших служб для утримання будинку, ремонту інженерних мереж, ліквідації аварійних та надзвичайних ситуацій;
права власника вчиняти будь-які дії щодо свого майна, які не суперечать закону.
17. Територія технічного обслуговування багатоквартирного будинку для забезпечення його утримання включає:
площу під вимощенням вздовж зовнішніх стін;
смугу зелених насаджень завширшки 5 – 6,5 метра вздовж фасадів з майданчиком перед камерою сміттєпроводу;
тротуар місцевого внутрішнього проїзду з боку будинку;
смугу, де розташовані точки розподілу (підключення) мікрорайонних та будинкових інженерних мереж.
18. Територія технічного обслуговування багатоквартирного будинку не підлягає забудові та розміщенню на ній тимчасових споруд, будівель.
Склад і зміст проекту детального плану території
19. Детальний план території складається з графічних (у відповідних масштабах) і текстових матеріалів.
20. Графічні матеріали детального плану території повинні мати необхідний обсяг інформації:
1) на плані існуючого використання території (опорному плані), який виконується на картографо-геодезичній зйомці з масштабом 1:2000, 1:1000, 1:500, зазначаються будівлі, споруди, об’єкти благоустрою, межі земельних ділянок:
житлові та громадські будинки, вбудовано-прибудовані споруди (з їх функціональним призначенням, зазначенням поштової адреси);
межі земельних ділянок, які визначені відповідно до правовстановлюючих документів на час початку розроблення детального плану території;
магістральні та житлові вулиці із зазначенням їх назв, природні чи планувальні рубежі, що обмежують мікрорайон (квартал);
проїзди та тротуари, розворотні транспортні площадки, пішохідні зони (доріжки);
автостоянки для тимчасового та постійного розміщення автомобілів, підземні паркінги;
майданчики для господарських споруд та будівель;
майданчики: дитячі ігрові, спортивні, відпочинку, господарські, збирання сміття, вигулу домашніх тварин;
території зелених насаджень;
інженерні споруди та мережі (за бажанням замовника): споруди інженерного захисту територій; опори та зовнішні лінії електропередачі; внутрішньоквартальні, внутрішньомікрорайонні колектори з позначенням точок підключення; території протипожежних проїздів; коридори підземних мікрорайонних інженерних мереж з позначенням точок підключення; інші підземні споруди та мережі;
інші елементи благоустрою (за бажанням замовника).
Плани земельних ділянок прибудинкових територій окремих багатоквартирних будинків можуть визначатись згідно із замовленнями об’єднань співвласників таких будинків;
2) на детальному плані території, який виконується на копії плану сучасного використання території з масштабом 1:2000, 1:1000, 1:500, наносяться:
межі території мікрорайону (кварталу), у тому числі: червоні лінії вулиць, лінії регулювання забудови, природні рубежі;
межі земельних ділянок окремих житлових будинків, які встановлюються на місцевості, з визначенням їх площі;
межі земельних ділянок з відображенням наявних обмежень (обтяжень);
перспективні території;
3) на плані земельної ділянки окремого житлового будинку, який виконується на копії плану сучасного використання території масштабом 1:500, наносяться межі земельної ділянки з прив'язкою знаків геодезичної мережі або кутів житлового будинку, у тому числі:
межі земельних ділянок з відображенням наявних обмежень (обтяжень);
адреси (індекси), найменування власників земельних ділянок прибудинкових територій житлових будинків, що примикають до такого житлового будинку.
У разі потреби на плані визначаються червоні лінії вулиць, лінії регулювання забудови, природні рубежі.
21. Пояснювальна записка детального плану території містить дані про існуючий стан використання і забудови території мікрорайону (кварталу), в тому числі прибудинкових територій, а саме:
опис меж території мікрорайону (кварталу);
обґрунтування та визначення території: житлового та нежитлового призначення мікрорайону (кварталу), загального користування, перспективних територій;
перелік суміжних земельних ділянок прибудинкових територій окремих житлових будинків, відомості про кожну з них (розрахункова (фактична) та нормативна площа, найменування власників);
відомості щодо площі житлового будинку (будинків), чисельність населення;
перелік земельних ділянок, які залишаються у державній (комунальній) власності, їх площа та функціональне призначення;
опис зовнішніх і внутрішніх меж земельних ділянок;
опис земельних ділянок з відображенням наявних обмежень (обтяжень).
Управління житлової політики
Мінжитлокомунгоспу Ю.Г. Юсипець