Ще раз про фермерські господарства

[Петрович]

Сьогодні дуже мало інформації(саме практичної) щодо ФГ з відокремленою садибою фермера, хоча в ЗУ"Про ФГ" цьому питанню присвячено чимало, може хтось володіє інформацією:

Мене також цікавить питання тієї відокремленої. Законодавець ввів таке поняття, але не спромігся розшифрувати його. Що то воно таке і з чим його їдять? Як на мене, то звичайна ніша для корупції і чим раніше таке поняття зникне з закону про ФГ, тим краще. По великому рахунку, якщо і надалі так реформуватиметься сільське господарство, то майже всі ферм.господарства будуть з відокремленими садибами, села вимруть - залишаться лише садиби.

Відправлено через 10 хвилини 28 секунди:

Якщо у громадянина є деравний акт для осг, то яка підстава показувати для ФГ?
Щоб внести зміни в облік треба підстава (правовідносини). Якщо ніякі відомості до управління ДЗА не надходять, то і вносити зміни в облік немає як.
Ніхто ж не знає чи обробляється ділянка безпосередньо громадянином, чи громадянином-членом ФГ, чи ФГ в якому є членом громадянин, чи громадянином-підприємцем - як оформлено, так і обліковується.

Погоджусь, що потрібна підстава. Згідно з законодавством громадянин - член ФГ має право передати право користування цією ділянкою господарству, але як це зробити? Чи достатньо записати в статуті, що така ділянка обробляється фермерським господарством? Мабуть повинно бути зареєстроване таке право за господарством в держреєстрі речових прав. А що буде підставою для такої реєстрації? Мабуть отой запис в статуті господарства. Цікаво, чи був хоч один такий випадок в Україні?

[fgrubin]

Згідно з законодавством громадянин - член ФГ має право передати право користування цією ділянкою господарству

А на мою думку, це не право а обов"язок. Адже в частині 2 ст. 12 закону "Про фермерське господарство" чітко вказано, що права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.
І навіть обов`язком назвати це не можна, це просто доконаний факт, а право виникне у громадянина тоді, коли він вийде з членів ФГ.

Відправлено через 8 хвилини 4 секунди:

Мабуть повинно бути зареєстроване таке право за господарством в держреєстрі речових прав. А що буде підставою для такої реєстрації? Мабуть отой запис в статуті господарства. Цікаво, чи був хоч один такий випадок в Україні?

Я спробував зареєструвати таке право за ФГ у нашій районній реєстраційній службі. На сьогодні вони готові зареєструвати таке право за умови подання договорів щодо права володіння та користування земельною ділянкою, що укладені між ФГ та членом ФГ.
Навіть знайшли в своїй базі інфу, що хтось в Україні зареєстрував таке право за ФГ на підставі договору про користування землею в якому передбачено, що термін користування - на час членства у ФГ і навіть передбачена можливість передачі земельної ділянки в суборенду.
В мене такий договір викликає недовіру. Я вирішив, що буду притримуватись позиції, що таке право не підлягає державній реєстрації.

Відправлено через 7 хвилини 17 секунди:
Крім того, начальник реєстраційної служби рекомендувала мені звернутись з запитом до ГУЮ в області шляхом відправки запитання через їхній сайт. Я цією пропозицією скористався, запитання відправив і отримав відповіді.
Спочатку я сформулював та відправив таке запитання:

► Показати

Чи можливо зареєструвати в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно речові права фермерського господарства на володіння і користування земельними ділянками, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності та мають цільове призначення - для ведення фермерського господарства?
І чи є реєстрація таких прав обов'язковою?
Ці права виникли у фермерського господарства на підставі закону. А саме, на підставі п.2 ст. 12 закону України «Про фермерське господарство», відповідно до якого права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство. Та на підставі ст. 31 Земельного кодексу і п.1 ст. 12 закону України «Про фермерське господарство», відповідно до яких землі фермерського господарства можуть складатися окрім земельних ділянок, що використовуються фермерським господарством на умовах оренди та земельних ділянок, що належать на праві власності фермерському господарству як юридичній особі, також з земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності.
Земельні правовідносини у фермерському господарстві стосовно земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності, базуються не на підставі договірних відносин (договір оренди земельної ділянки, або користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)), а на підставі закону та положень Статуту фермерського господарства, в якому є запис про членство у господарстві громадян, які є власниками земельних ділянок.
На мою думку, реєстрація вищевказаних прав може проводитись за аналогією з існуючою практикою, коли в держреєстрі речових прав реєструються права власності територіальної громади, що виникли на підставі закону, на земельні ділянки, які сформовані із земель комунальної власності.

І отримав відповідь таку:

► Показати

Відповідно до статті 31 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі, земельних ділянок, що належать громадянам – членам фермерського господарства на праві приватної власності, земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Згідно із частиною 2 статті 12 Закону України «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 року № 973-IV права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

З 01 січня 2013 року запроваджено нову систему державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та новий порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV (далі – Закон) та введено в дію Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав).

Загальний порядок проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) визначений статтею 15 Закону.

Процедура проведення державної реєстрації прав, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав визначені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 (далі - Порядок).

Державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (стаття 3 Закону).

Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме:

1) право власності на нерухоме майно;

2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном;

3) інші речові права відповідно до закону;

4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно, крім випадків, передбачених статтею 4-1 Закону.

Відповідно до частини 1 статті 395 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦК України) речовими правами на чуже майно є:

1) право володіння;

2) право користування (сервітут);

3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);

4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій).

Право користування – це юридично забезпечена можливість добувати з майна корисні властивості.

У частині 1 статті 407 ЦК України закріплено, що право користування чужою земельною ділянкою (емфітевзис) встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Під правом володіння визнається юридично забезпечена можливість фактичного панування над майном, не пов’язана з використанням його властивостей.

Згідно із частиною 1статті 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться на підставі документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою (стаття 19 Закону).

У пункті 37 Порядку закріплено перелік документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно. Такими документами є:

1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат;

2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

4) видані нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікати;

5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до закону;

6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дублікат;

7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи його дублікат, видані до 1 січня 2013 р. органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією;

8.) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

9) державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею;

10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

12) заповіт, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

13) закон, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об’єкта нерухомого майна релігійній організації;

15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об’єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, до реєстраційної служби за місцем розташування нерухомого майна необхідно подати такий перелік документів:

· заяву встановленої форми, яка визначена наказом Міністерства юстиції України від 17 квітня 2012 року № 595/5 «Про впорядкування відносин, пов’язаних із державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (пункт 8 Порядку);

· документ, що підтверджує виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно (у Вашому випадку укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат);

· документ, що посвідчує особу заявника (пред’являється), копія надається (пункт 10 Порядку);

· документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав (120 грн);

· документ про сплату державного мита (119 грн) (крім випадків, коли особа звільнена від сплати державного мита);

· у разі подання заяви заінтересованою особою особисто така особа, крім документа, що посвідчує її особу, подає копію реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків (крім випадків, коли фізична особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України) (пункт 38 Порядку);

· у разі подання заяви уповноваженою особою така особа, крім документа, що посвідчує її особу, пред’являє оригінал та подає копію документа, що підтверджує її повноваження (пункт 10 Порядку);

· у разі подання заяви уповноваженою особою, яка діє від імені фізичної особи, така особа також подає копію документа, що посвідчує особу, яку вона представляє, та копію реєстраційного номера облікової картки платника податку такої фізичної особи. (У разі коли фізична особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України, уповноважена особа подає органові державної реєстрації прав копію документа, що посвідчує особу, яку вона представляє) (пункт 38 Порядку);

· для проведення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку в разі, коли в документах, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку (пункт 43 Порядку).

Розмежування земель державної і комунальної власності здійснюється на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 6 вересня 2012 року № 5245-VI.

Відповідно до частини 1 статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. З цього слідує, що правовідносини володіння, користування, розпорядження майном приватної форми власності є предметом регулювання цивільного законодавства.

Згідно із частинами 1, 2 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Ознайомившись з вище приведеною відповіддю Головного управління юстиції області (ГУЮ), я зробив такі висновки:

► Показати

Перший висновок:

ГУЮ не вважає за можливим зареєструвати в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно речові права фермерського господарства на володіння і користування земельними ділянками, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності, що виникли у фермерського господарства на підставі п.2 ст. 12 закону України «Про фермерське господарство» та на підставі ст. 31 Земельного кодексу і п.1 ст. 12 закону України «Про фермерське господарство».

Хоча наявність таких норм констатує:

Другий висновок:

Для державної реєстрації речових прав фермерського господарства на володіння і користування земельними ділянками, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності, до реєстраційної служби за місцем розташування нерухомого майна необхідно подати документ, що підтверджує виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, а саме - укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат.

Далі, я здійснив ще одну спробу отримати конкретну відповідь на моє питання від обласного ГУЮ.
Сформулював питання таким чином:

► Показати

1. Чи являються речовими правами на нерухоме майно права фермерського господарства на володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, що виникли на підставі Закону, а саме, на підставі частини 2 статті 12 Закону України «Про фермерське господарство» ?
2. Якщо ці права є речовими правами на нерухоме майно, то чи підлягають вони обов’язковій державній реєстрації відповідно до ст. 4 закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»?

І ось отримав таку відповідь:

► Показати

Відповідно до Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦК України) до речових прав належать: право власності та інші речові права.

Згідно із статтями 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

У частині 1 статті 395 ЦК України закріплено вичерпний перелік речових прав на чуже майно, до яких належать:

1) право володіння;

2) право користування (сервітут);

3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);

4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій).

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (стаття 182 ЦК України).

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно Закону, виникають з моменту такої реєстрації (стаття 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV (далі – Закон).

Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме:

1) право власності на нерухоме майно;

2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном;

3) інші речові права відповідно до закону;

4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно, крім випадків, передбачених статтею 4-1 Закону.

Відповідно до статті 4-1 Закону рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок у власність або користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) приймається без здійснення державної реєстрації права держави чи територіальної громади на такі земельні ділянки, крім випадків, коли право власності на земельні ділянки державної або комунальної власності вже зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У разі продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на земельних торгах державна реєстрація права держави чи територіальної громади на них здійснюється після затвердження в порядку, встановленому Земельним кодексом України, документації із землеустрою, за якою здійснюється їх формування, до проведення таких земельних торгів.

Державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, які сформовані із земель державної чи комунальної власності, здійснюється після затвердження в порядку, встановленому Земельним кодексом України, документації із землеустрою, за якою здійснено таке формування, одночасно із державною реєстрацією похідного речового права на такі земельні ділянки (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут), крім випадків, коли рішенням відповідного органу про затвердження документації із землеустрою передбачено здійснення державної реєстрації переходу права власності на земельні ділянки.

При поновленні або внесенні змін до договорів суперфіцію, емфітевзису, сервітуту, оренди земельних ділянок державної чи комунальної власності, право держави чи територіальної громади на які не зареєстровано відповідно до цього Закону, державна реєстрація права власності здійснюється одночасно з державною реєстрацією права користування (сервітут), права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), права забудови земельної ділянки (суперфіцій), права оренди земельної ділянки.

При наданні у постійне користування земельних ділянок державної чи комунальної власності, право держави чи територіальної громади на які не зареєстровано відповідно до Закону, державна реєстрація права власності здійснюється одночасно з державною реєстрацією права постійного користування такими земельними ділянками.

Особливо мені "подобається" у наданій відповіді твердження, що у частині 1 статті 395 ЦК України закріплено вичерпний перелік речових прав на чуже майно.

У частині 1 статті 395 ЦК України закріплено вичерпний перелік речових прав на чуже майно, до яких належать:
1) право володіння;
2) право користування (сервітут);
3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);
4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій).

Але чомусь ГУЮ не взяло до уваги частину 2 статті 395 Цивільного кодексу України:

► Показати

Стаття 395. Види речових прав на чуже майно

1. Речовими правами на чуже майно є:

1) право володіння;

2) право користування (сервітут);

3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);

4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій).

2. Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.

Якщо врахувати другу частину ст. 395 ЦК то можна зробити висновок, що перелік речових прав не є вичерпним.

[solim]

fgrubin слишкаммногабукаф Ushas
Загалом пізнавально ... але прогнозовано.

Не по темі

хотів поставити +, але відключено

[fgrubin]

Поховаю все під спойлери

[Петрович]

Далі, я здійснив ще одну спробу отримати конкретну відповідь на моє питання від обласного ГУЮ.

Дякую, fgrubin! Вважаю ваш хід думок і дій був дуже вірним. Але все розбилось об бюрократичну машину. Замість пошуку вирішення, яке здавалось просте і очевидне, відписки і самодурість. Але не зовсім погоджуюсь з вами щодо обов"язковості права користування господарством земельними ділянками, які знаходяться у власності його членів. Яке відношення, наприклад, має господарство до земельної ділянки під гарожем, яка є власністю мого сина, який також є членом господарства, чи до земельної ділянки під його будинком? Мабуть передача такого права все-таки повинна бути правом, а не обов"язком.

[fgrubin]

Маю на увазі тільки зем. ділянки з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.

Адже, нагадаю, що відповідно до частини 1 статті 1 закону України "Про фермерське господарство" ФГ є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили
бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.
А згідно з частиною 1 статті 3 закону України "Про фермерське господарство" члени ФГ це члени сім`ї та родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства.

Тобто, члени ФГ це громадяни, що ведуть фермерське господарство на земельнних ділянках, наданих їм не для будівництва, не для огородництва, а саме для ведення фермерського господарства.

Відправлено через 6 хвилини 13 секунди:

Але все розбилось об бюрократичну машину. Замість пошуку вирішення, яке здавалось просте і очевидне, відписки і самодурість.

Так тут не все ще втрачено. На районному рівні начальник реєстраційної служби вже була готова зареєструвати таке право на підставі поданих мною - Статуту, в якому ми вказали:

На дату реєстрації цього Статуту до складу земель Господарства входять земельні ділянки, що належать на праві власності громадянам - членам Господарства, а саме:
....
земельна ділянка такого-то, площею .., кадастровий номер, ...
.....
Тимчасово, на час перебування громадян, власників цих земельних ділянок, в членах Господарства, громадяни – члени Господарства передають, а Господарство набуває права володіння та користування цими земельними ділянками на підставі частини 2 статті 12 закону України «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 року № 973-IV

та протоколу загальних зборів членів ФГ, на яких було прийнято рішення щодо складу земель ФГ.

Але після того, як вона проконсультувалась в обласному ГУЮ, з`явилась ще вимога про наявність якогось недолугого договору про передачу прав користування зем. ділянкою.
Мені не зрозуміло, на підставі якої норми закону буде складений такий договір і як він буде регулюватись.
Хоча, по великому рахунку, це не проблема, можна скласти такі договори.

Але, проаналізувавши всі норми законодавства, я вирішив не реєструвати таке право та заощадити трохи власних коштів.
І для такого рішення є законні підстави, про які я пізніше напишу.

[Петрович]

тільки зем. ділянки з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.

Тут безумовно повинен бути обов"язок. А як, на Вашу думку, потрібно поступати з земельними ділянками для товарного с/г виробництва чи для ОСГ, які також можуть бути у власності членів ФГ? І як тлумачить це законодавство, адже в законі нічого не говориться про цільове призначення , а лише про те, що землі господарства складаються в тому числі і з земельних ділянок, які належать членам господарства на праві власності?

[fgrubin]

Згідно з ч. 5 ст. 20 ЗК земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 ЗК.
На сьогодні, ст. 33 ЗК передбачає, що громадяни України можуть мати на праві власності земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, а використання земель особистого селянського господарства здійснюється відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 1 закону " Про особисте селянське господарство " особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.
Згідно ч. 3 ст. 1 закону " Про особисте селянське господарство " діяльність, пов'язана з веденням особистого селянського господарства, не відноситься до підприємницької діяльності.

Тобто, до моменту набуття чинності змін до цих законів, а я вище говорив, що зміни прийняті і зараз слово за президентом, ділянки для ОСГ не можуть використовуватись для ведення ФГ.

Відправлено через 14 хвилини 52 секунди:
Стосовно земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, то тут вже складніше використовувати мою аргументацію.

► Показати

[quote]

[/quote]
Бо все ж таки земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не надавались безпосередньо для ведення ФГ.

Думаю, на ці земельні ділянки краще укласти окремі договори. Хоча, можна чіплятись за букву закону і використовувати їх без договорів. Головне, це повинно бути відображено в якихось документах. Наприклад, в Статуті чи в протоколі зборів членів фг.

[solim]

А як, на Вашу думку, потрібно поступати з земельними ділянками для товарного с/г виробництва чи для ОСГ, які також можуть бути у власності членів ФГ? І як тлумачить це законодавство,

А ще є риторичне питання: А якщо член фермерського господарства є приватним підприємцем і має ділянку у власності ? 5+5=?
Як не мудруй, але якщо ФГ і член ФГ зацікавлені в тому, щоб за ФГ обліковувалася/числилася/оподатковувалася земля, яка є у власності члена ФГ, то потрібно її передати в оренду. Якщо ж ні, то нікого не цікавить хто чиє поле обробляє - просто попросив/найняв/управління_майном/договір_підряду/договір_спільного_використання...

[fgrubin]

У ФГ є Статут.
Якщо громадянин, є членом ФГ, то відповідно до частини 1 статті 3 закону України він визнає і дотримується положень Статуту.
Якщо в Статуті буде прямо вказано, що до складу земель ФГ входить конкретна земельна ділянка члена ФГ, і крім цього, члени ФГ на загальних зборах приймуть рішення про входження конкретних земділянок до складу земель ФГ, то які і в кого можуть виникати питання?

Чомусь до цього часу ще не виникло питання, а на якій підставі до складу земель ФГ зараховують земельні ділянки, що надані фізичним особам - засновникам ФГ в постійне користування.

[Keiser Suse]

Вітаю!
Дуже потрібен ЯКІСНИЙ зразок Статуту ФГ!
Дякую

[fgrubin]

Але, проаналізувавши всі норми законодавства, я вирішив не реєструвати таке право та заощадити трохи власних коштів. І для такого рішення є законні підстави, про які я пізніше напишу.

Державна реєстрація прав на нерухоме майно регулюється ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».
Проаналізувавши цей закон, я роблю такі висновки.

Відповідно до частини 3 статті 3 цього закону, права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Це означає, що не всі права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, а тільки ті, які прямо вказані в цьому законі.

Ось як про цю норму закону сказано в науково-практичному коментарі, який підготовлено за підтримки американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Проекту "Локальні інвестиції та національна конкурентоспроможність" (USAID ЛІНК). Ознайомитись з ним можна тут: http://mego.info/матеріал/науково-практ ... е-майно-та

Частина 3 коментованої статті надає державній реєстрації речових прав на нерухоме майно правовстановлюючий характер, оскільки права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації (їх перелік закріплений у с. 4 Закону), виникають саме з моменту державної реєстрації.

Тобто, перелік прав на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, закріплений в статті 4 цього закону.
Аналізуємо статтю 4:

СТАТТЯ 4. ПРАВА ТА ОБТЯЖЕННЯ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ДЕРЖАВНІЙ РЕЄСТРАЦІЇ
1. Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме:
1) право власності на нерухоме майно;
2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном;
3) інші речові права відповідно до закону;

В науково-практичному коментарі до цієї статті зазначено:

Частина перша коментованої статті визначає перелік речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також суб’єктів таких прав.
Визначений у коментованій статті перелік речових прав та їх обтяжень не є вичерпним, тому законом можуть бути визначені інші речові права та обтяження, які підлягають державній реєстрації.

Тобто, саме законом повинно бути визначено, що інше конкретне речове право на нерухоме майно, якого немає в переліку цієї статті, підлягає державній реєстрації.

В переліку речових прав, який наведений у цій статті, права фермерського господарства на володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, що виникли на підставі Закону, а саме, на підставі частини 2 статті 12 Закону України «Про фермерське господарство» прямо не вказані.
А в жодному законі не сказано, що ці права підлягають держаній реєстрації.

Отже, є цілком законним те, що такі права за фермерським господарством не реєструються в ДРРП.

[fgrubin]

Дуже потрібен ЯКІСНИЙ зразок Статуту ФГ!

Скільки засновників буде у вас?
Скільки членів ФГ?

[Keiser Suse]

Скільки засновників буде у вас?
Скільки членів ФГ?

1 засновник, він же власник ЗД
Дякую

[fgrubin]

Статут я розробив на основі зразка статуту, що був опублікований в журналі "Мала енциклопедія нотаріуса".
Формат файлу не дозволяє його сюди прикріпити.

[Keiser Suse]

!	Повідомлення з: Admin
	http://zemres.com/forum/rules#rule3.11

[Петрович]

Якщо в Статуті буде прямо вказано, що до складу земель ФГ входить конкретна земельна ділянка члена ФГ

Погоджуюсь з вами. Наше господарство таку ділянку для тов. с/г виробництва обробляє вже більше 10 років. Право користування нею записано в статуті. Але районне управління земельних ресурсів відмовлялось визнавати таке право за господарством. Я навіть судився по цьому питанню і програв. В позові я просив змусити обліковувати цю ділянку за господарством, і що цікаво, суд не заперечував, що господарство має таке право, але в рішенні про незадоволення позову написали, що не зовсім зрозуміло, як таке право передане власником господарству. Після цього я ще раз змінив статут, де більш детально розписав на підставі чого господартсво користується цією ділянкою( приблизно так, як написано і у вас) і продовжую обліковувати цю ділянку за ФГ, включаючи її до розрахунків по податкам і до стат. управління. Поки проблем не має (правда начальник, якому не подобався запис в статуті вже на пенсії), податкова також не проти того, що я включаю цю ділянку в розрахунок. Як буде далі побачимо.

[fgrubin]

А земельний податок хто платить (не платить)?

[Петрович]

А земельний податок хто платить (не платить)?

До цього часу ніхто не платив, адже з ділянки платився фіксований с/г податок. Зараз також поки що тиша. Можливо вистачить розуму двічі не оподатковувати.

[fgrubin]

А ви включали цю земельну ділянку до Відомості про пільги на земельний податок з наявних площ земельних ділянок?
Ця Відомість є додатком до Податкової декларації з плати за землю.

[Петрович]

А ви включали цю земельну ділянку до Відомості про пільги на земельний податок з наявних площ земельних ділянок?
Ця Відомість є додатком до Податкової декларації з плати за землю.

Ще не разу ніхто не вимагав подавати таку відомість, як і саму податкову декларацію з плати за землю. Здавали лише податкову декларацію з фіксованого с/г податку та додадок до неї.
Бачу, ви добре обізнані в законодавстві щодо фермерства. Не збираєтесь на «Аграрний форум» з участю міжфракційного Аграрного об'єднання Верховної Ради України, який відбудеться 27 лютого 2015 р. ? Вважаю там повинні бути такі фермери.

[fgrubin]

А від нас вимагали подавати таку декларацію, бо відповідно до довідки держземагенства за господарством рахувалась рілля в постійному користуванні. Тобто, господарство було землекористувачем і "користувалось" пільгою по сплаті земельного податку, а вірніше така пільга була відображена у Довіднику пільг. Слово користувалось взяв в лапки, так як це умовно, бо земельний податок входив до складу ФСП.

[Сергій198623]

Добрий день!
Я тут новачок. Підскажіть, будь ласка, як зробити.
Державний акт на право постійного користування виданий 1997 року на фізичну особу(голову фермерського господарства - 50 га.). 2008 року голова ФГ отримує від райдержадміністрації дозвіл на розробку проекту(розпаювання на членів ФГ), розробили проект щодо відведення земельних ділянок у власність між членами ФГ і на цьому зупинились. 2011 року померає голова ФГ(особа на яку видавався державний акт на постійне користування). Я так розумію у ФГ право на цю ділянку втрачається?
В 2011 син вносить зміни до статуту та стає головою ФГ. Земельною ділянкою вони користуються до сих пір, сплачують податок.
Як їм легалізувати цю зем. ділянку і офоормити у власність, розпочинати процедуру з нуля - отримати у власність на кожного члена ФГ( в розмірі середньої частки(паю)) для ведення фермерського господарства?

[Solpadeine]

Сергій198623, власність або оренда... право постійного користування не успадковується...

[Сергій198623]

Дякую за відповідь!
Іще одне питання. Чи варто в заявах відображати, що ця ділянка надавалась в постійне користування одному із членів цього ФГ? Чи взагалі не згадувати про постійне користування?