Форум землевпорядників

Необхідна зміна не лише законодавства з питань ведення державного земельного кадастру, а також й інших актів земельного, цивільного, реєстраційного та іншого законодавства. Такий комплекс заходів, на мою думку, міг би передбачати

1. Скасування положень щодо розподілу земель на категорії (ст. 19, 20 та інші Земельного кодексу - ЗК). Із зникненням даних положень може, відповідно, зникнути потреба в існуванні самого ЗК. Чому б ні?

2. С касування безоплатної приватизації, її монетизація. Гроші, що надходять від цього можна було к спрямовувати на розвиток системи земельного кадастру. Цей захід є конкретним, на відміну від "поліпшення земель" та інших подібних формулювань, створених для покриття напрямків розкрадання бюджетних коштів. Нагляд за розвитком кадастрової системи буде здійснюватись самими професійними учасниками ринку послуг у сфері геодезії та землевпорядкування (див. далі).

3. Запровадження регулювання, що передбачає потенційно необмежену кількість різновидів прав на земельні ділянки, як речової, так і зобов'язальної природи, а також автоматичне (у повному сенсі) набуття прав власності на земельні ділянки власниками нерухомості, незалежно від того, чи "сидіть" така ділянка в базі кадастру із "мілімітровою точністю", чи ні.

4. Скасування Закону «Про землеустрій», як декларативного. Певні "стандарти" чи керівні (інструктивні документи) можуть бути розроблено асоціаціями землевпорядників чи подібними неурядовими організаціями. Якщо є потреба, може бути залучено державний орган стандартизації чи використано існуючи стандарти, регламенти, нормативи тощо.

5. Скасування положень щодо виникнення речових прав на нерухоме майно виключно з моменту їх державної реєстрації. Це означатиме перехід до реєстраційної системи по типу системи реєстрації правочинів. Разом із запровадженням страхування титулів та інших механізмів убезпечення власників від відвертих порушень (від прихованих їх не захищає і сьогоднішня система!), це значно спростить та оформлення правочинів щодо ділянок в цілому та витрат суспільства на це.

6. «Лібералізація» земельного кадастру: вилучення вимог щодо недопущення перетинів меж земельних ділянок, т.зв. «накладень», черезсмужжя тощо. Дані проблеми можна залишити на розсуд власників (землекористувачів). Проте ділянку може бути внесено із перетином лише коли є фактичне неспівпадіння (потенційний спір). Якщо помилка є суто технічною, її треба усунути, для чого має бути прописано зручний механізм. Наприклад, всі землевпорядники, що отриматимуть прямий доступ до державного земельного кадастру, будуть відраховувати частину коштів у певний фонд. Їм може користуватись певна авторитетна «організація-арбітр» чи їх спілка, що буде допомагати усувати спірні ситуації (за потреби із проведенням польових робіт). Суто технічні похибки мають виправлятись за рахунок частки з цього фонду, сформованого землевпорядними організаціями (див. п. 1.8.).

7. Запровадження заявницького принципу введення земельної ділянки до кадастру та реєстру прав (якщо заявник не бажає, він не зобов’язаний цього робити). Особа може виявити таке бажання для більшої впевненості у своїх правах. Це матиме доказову силу в суді тощо.

8.. Скасування державної реєстрації земельних ділянок (див. ст. 79-1 ЗК).

9. Зменшення обсягу відомостей, що містяться у складі земельного кадастру, якщо певні дані є зайвими, а також обсягу функцій, що надаються працівниками ДП «ЦДЗК» та Держгеокадастру. Скасування юридичного значення статистичної звітності за певними формами (перший крок вже зроблено), скасування видачі органами по земельних ресурсах висновків по землевпорядній документації, переліку обмежень тощо, окрім погодження найбільш грунтовної проектної землевпорядної документації (з часом цю функцію можна передати також асоціаціям землевпорядних організацій).

10. Інтеграція баз даних земельного та містобудівного кадастрів у містах (можливо, під «егідою» земельного кадастру, щоб не втратити цілісність системи).

11. Забезпечення прямого доступу сертифікованих інженерів-землевпорядників (можливо, треба ввести їх додаткову "кадастрову атестацію" із видачею відповідного документа) до земельного кадастру із безпосереднім введенням кадастрової інформації до НКС. Інформація перевіряється за допомогою автоматичної програми (робота), без допомоги кадастрових реєстраторів, яких слід повністю скоротити або залишити лише на рівні областей для загального керівництва цією роботою та системного адміністрування.

12.. Викладення всіх матеріалів геодезичних вишукувань, каталогів координат, до вільного доступу (можливо, за плату) Плата за їх використання спрямовується до фонду та витрачається на певні потреби (див. вище).

13. У перспективі - ліквідація Держгеокадастру та ДП "ЦДЗК" БЕЗ СТВОРЕННЯ аналогічних структур