1. Що, в першу чергу, необхідно знати споживачу електричної енергії про охорону електричних мереж?
Усі електричні мережі, в особливості високовольтні лінії електропередачі, є системоутворюючими та мають важливе державне значення.
В зв'язку з цим для забезпечення збереження і надійності роботи електричних мереж, створення належних умов їх експлуатації, визначення порядку проектування, будівництва та експлуатації електричних мереж та виконання інших робіт поблизу електричних мереж, а також запобігання нещасним випадкам від впливу електричного струму Кабінетом Міністрів України були затверджені (постанова від 04.03.97. №209) Правила охорони електричних мереж (далі - Правила).
Вищевказаними Правилами чітко визначений перелік об'єктів, що підлягають охороні, а саме:
- трансформаторні підстанції;
- розподільчі пункти і пристрої;
- струмопроводи;
- повітряні лінії електропередачі;
- підземні і підводні кабельні лінії електропередачі та споруди, які до них належать.
Для створення нормальних умов експлуатації електричних мереж, забезпечення їх збереження та дотримання вимог правил безпеки згідно з п. 2 Правил передбачено здійснення цілого ряду заходів, основними з яких є:
- відведення земельних ділянок;
- встановлення охоронних зон електричних мереж;
- визначення мінімально допустимої відстані від об'єктів енергопостачання;
- прокладання просік у лісових, садових, паркових та інших зонах з багаторічними насадженнями.
Для захисту населення від впливу електричного поля встановлюються санітарно-захисні зони повітряних ліній електропередачі напругою 330 кВ і вище.
На період будівництва та експлуатації електричних мереж земельні ділянки надаються забудовникам відповідно до Земельного Кодексу України.
Необхідно зазначити, що у межах охоронних зон землі у їх власників та користувачів не вилучаються, а використовуються з обмеженнями, передбаченими Правилами.
Підприємства, установи, організації та громадяни, яким надано у власність, постійне або тимчасове користування земельні ділянки, де знаходяться об'єкти електричних мереж, зобов'язані вживати належних заходів щодо збереження цих енергооб`єктів.
2. Яку відповідальність несе споживач електроенергії за порушення Правил охорони електричних мереж?
Згідно зі ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" від 16.10.97 № 575/97-ВР (зі змінами та доповненнями), правопорушення в галузі енергетики тягнуть за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальності.
Відповідальність за порушення Правил охорони електричних мереж (далі-Правил), передбачена ст. 93 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тягне за собою накладання на порушника значних штрафів. При цьому сплата штрафу не позбавляє правопорушника від усунення наслідків порушення та відшкодування енергопостачальнику заподіяних майнових збитків.
На підставі п. 23 Правил, контроль за виконанням Правил здійснюється енергопідприємством, що постачає електроенергію. У разі виявлення порушень Правил енергопостачальник має право припинити або обмежити електропостачання споживачів, які порушили Правила.
Відновлення електропостачання споживача здійснюється після усунення ним порушень та відшкодування енергопостачальнику заподіяних матеріальних втрат, а також вартості робіт з ввімкнення до електромережі згідно з укладеними договорами.
3. Чи дозволяється здійснювати будь-які роботи у межах охоронних зон електричних мереж? Якщо так, то який порядок їх здійснення?
Відповідно до Умов проведення робіт у межах охоронних зон електричних мереж, що є додатком до Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету України від 04.03.97. №209 (далі-Правила) підприємства, установи, організації та окремі громадяни, при відведенні їм під забудову земельних ділянок, на території яких розташовані електричні мережі, зобов'язані завчасно погоджувати будівництво з енергопостачальною організацією, у віданні якої перебувають ці мережі.
Крім того всі ці підприємства, установи, організації та окремі громадяни, що мають намір виконувати роботи у межах охоронних зон електричних мереж, повинні не пізніше, як за 3 доби письмово повідомити про це в розподільчі електричні мережі (далі - РЕМ) свого району для своєчасного одержання письмового дозволу на виконання тих чи інших робіт.
Дозвіл складається у двох примірниках. При необхідності до нього додається план із зазначенням розміщення та глибини залягання кабельних ліній електропередачі, складений згідно з актом уточнення розміщення їх трас.
Всі роботи у межах охоронних зон повітряних і кабельних ліній електропередачі, трансформаторних підстанцій, розподільчих пунктів і пристроїв проводяться виключно під наглядом представника енергопідприємства, який здійснює технічний нагляд за дотриманням заходів щодо забезпечення збереження електромереж.
Перед початком земляних робіт під наглядом персоналу РЕМ силами Замовника (Підрядника) проводиться шурфування (неглибокі вертикальні отвори в землі, призначені для розвідування кабелю), встановлюються покажчики, обладнується тимчасове загородження. Шурфування проводиться за всією довжиною діючих кабельних ліній у зоні виконання робіт. Місця копання котлованів, траншей, ям мають бути огороджені. На загородженні повинні бути розміщені попереджувальні покажчики і написи, сигнальне освітлення (вночі).
Виконавці робіт (майстри, бригадири, кранівники, машиністи землерийних, та інших будівельних механізмів і машин) до початку робіт в охоронній зоні кабельних ліній електропередачі повинні бути ознайомлені з розміщенням траси підземних кабельних ліній. Робітників інструктують щодо порядку виконання земляних робіт вручну і механізованим способом, а також попереджують про небезпеку ураження електричним струмом і відповідальність за пошкодження ліній електропередачі.
У разі виявлення кабелю, не позначеного у технічній документації на виконання робіт, слід негайно припинити роботи, вжити заходів щодо забезпечення збереження кабелю і повідомити про це РЕМ свого району або місцеві органи виконавчої влади.
Під час проведення будь-яких робіт у межах охоронних зон кабельних ліній організація, що здійснює ці роботи, провадить захист ліній від пошкоджень. У разі пошкодження кабелю виконавець робіт повинен негайно повідомити про це енергопідприємство та місцеві органи виконавчої влади.
Після завершення роботи в охоронних зонах ліній електропередачі організація-виконавець повинна забезпечити розрівнювання ґрунту, відновлення стану дорожнього покриття та всіх навколишніх споруд, загороджень майданчиків, вивезення сміття, яке накопичилося під час проведення робіт.
Звертаємо особливу увагу на те, що виконувати земляні роботи в охоронній зоні кабельної лінії до прибуття представника енергопідприємства забороняється.
В аварійних випадках, що вимагають невідкладних ремонтно-відновлювальних робіт, допускається виконання цих робіт без попереднього погодження з власником електричних мереж, але за умови виконання таких вимог:
- водночас із направленням робітників на місце аварії, незалежно від часу доби, необхідно надіслати телефонограму в організації, що мають суміжні з місцем аварії кабельні комунікації, про необхідність прибуття їх представників;
- на місці виконання аварійних робіт повинна постійно знаходитись відповідальна особа, яка має практичні навики і право на проведення таких робіт для інструктування робітників щодо правил техніки безпеки;
- до прибуття на місце аварії представника енергопідприємства земляні роботи в охоронній зоні повинні виконуватися вручну. У разі виявлення кабелю необхідно забезпечити його збереження від пошкоджень;
- після прибуття на місце аварії представник енергопідприємства зобов'язаний вказати місце розташування енергооб`єктів, перевірити повноту заходів безпеки і забезпечення збереження об'єктів, оформити письмовий дозвіл та контролювати проведення робіт або заборонити їх виконання з врученням відповідного акту-заборони.
Підприємства, що виконують роботи в охоронних зонах, відшкодовують всі витрати енергокомпанії на оформлення допуску, проведення нагляду та інші додаткові витрати.
Всі інші умови проведення робіт у межах охоронних зон електричних мереж визначені Правилами.
4. Які роботи забороняється проводити в охоронних зонах електричних мереж?
Згідно з п.п. 8,9 Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.97. №209 (далі - Правила), в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільчих пунктів і пристроїв забороняється виконувати будь-які дії, що можуть порушити нормальну роботу електричних мереж, спричинити їх пошкодження або нещасні випадки, а саме:
- перебувати стороннім особам на території і в приміщеннях трансформаторних підстанцій, розподільчих пунктів та пристроїв, відчиняти двері та люки цих споруд, здійснювати самовільне переключення електричних апаратів та здійснювати самовільне підключення до електричних мереж;
- будувати житлові, громадські та дачні будинки;
- влаштовувати будь-які звалища;
- складати добрива, корми, торф, солому, дрова, інші матеріали;
- розпалювати вогнища;
- розташовувати автозаправні станції або інші сховища паливно-мастильних матеріалів;
- накидати на струмопровідні частини об'єктів електричних мереж і наближати до них сторонні предмети, підніматися на опори повітряних ліній електропередачі, електрообладнання трансформаторних підстанцій, розподільчих пунктів і пристроїв, демонтувати їх елементи;
- саджати дерева та інші багаторічні насадження, крім випадків створення плантацій новорічних ялинок;
- влаштовувати спортивні майданчики для ігор, стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту, проводити будь-які заходи, пов'язані з великим скупченням людей, не зайнятих виконанням дозволених у встановленому порядку робіт;
- запускати спортивні моделі літальних апаратів, повітряних зміїв;
- здійснювати зупинки усіх видів транспорту (крім залізничного) в охоронних зонах повітряних ліній електропередачі напругою 330 кВ і вище;
- виконувати в охоронних зонах підземних кабельних ліній електропередачі роботи із застосуванням ударних механізмів, скидати вантажі масою понад 5 тонн, скидати і зливати їдкі речовини та ті, що спричиняють корозію, паливно-мастильні матеріали.
Крім того, у межах охоронних зон повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільчих пунктів і пристроїв без письмової згоди енергопідприємства, у віданні якого перебувають ці мережі, а також без присутності його представника забороняється:
- будівництво, реконструкція, капітальний ремонту, знесення будівель і споруд;
- здійснення усіх видів гірничих, вантажно-розвантажувальних, землечерпальних, підривних, меліоративних, днопоглиблювальних робіт, вирубання дерев, розташування польових станів, загонів для худоби, установлення дротяного загородження, шпалер для виноградників та садів, а також поливання сільськогосподарських культур;
- проїзд в охоронних зонах повітряних ліній електропередачі машин та механізмів загальною висотою з вантажем або без нього від поверхні дороги понад 4,5 метри;
- виконання в охоронних зонах підземних кабельних ліній електропередачі земляних робіт на глибині понад 0,3 метри, а на орних землях -на глибині понад 0,45 метри, а також розрівнювання ґрунту;
- риболовля, збирання рослин, влаштування водопою, заготівля льоду в охоронних зонах підводних кабельних ліній електропередачі.
5. Чи завдають шкідливого впливу на організм людини лінії електропередачі?
При експлуатації електричних установок (відкритих розподільчих пристроїв і повітряних ліній електропередачі напругою вище 330 кВ) у просторі навколо їх струмоведучих частин виникає електромагнітне поле, що може впливати на здоров'я людини. Необхідно відзначити, що в електроустановках напругою нижче 330 кВ також виникають електромагнітні поля, але вони менш інтенсивні та не викликають негативного впливу на організм людини.
Ефект впливу електромагнітного поля на людину прийнято оцінювати кількістю електромагнітної енергії, яка поглинута під час знаходження у цьому полі. При невеликих частотах електромагнітне поле складається із двох полів - електричного та магнітного. Електричне поле виникає при наявності напруги на струмоведучих частинах електроустановки, а магнітне - при проходженні струму по цих частинах.
Відстань, на яку розповсюджується магнітне поле, залежить від класу напруги лінії електропередачі (далі - ЛЕП). Цифра, що визначає клас напруги, міститься в назві ЛЕП (наприклад - ЛЕП 220 кВ тощо). Чим вище напруга - тим більше зона підвищеного рівня електричного поля, яка залишається незмінною протягом всього часу роботи ЛЕП.
Ступінь біологічного впливу електромагнітних полів на організм людини залежить від частоти коливань, напруги та інтенсивності поля, тривалості його впливу. Біологічний вплив полів різних діапазонів неоднаковий.
В результаті тривалого знаходження в зоні дії електромагнітних полів може настати передчасна втомлюваність, сонливість або порушення сну, з'явитися головні болі. При систематичному опромінюванні у людини можуть виникати зміни кров'яного тиску та уповільнення пульсу, нервово-психічні захворювання. Всі зміни, що виникають в організмі людини під дією електромагнітних полів, частіше за все мають зворотні наслідки.
Основний принцип захисту здоров'я населення від електромагнітного випромінювання ліній електропередачі полягає у встановленні санітарно-захисних (охоронних) зон для ліній електропередачі, орієнтованих на гранично-припустимий рівень електричного поля з урахуванням магнітного поля.
Для того, щоб визначити безпечне місце для будування житлових, громадських, виробничих будинків та споруд, лікарень, дитсадків, дитячих ігрових майданчиків тощо необхідно збільшити відповідну відстань границі санітарно-захисної зони ліній електропередачі у два рази. Приводимо нижче інформацію щодо меж санітарно-захисних зон для ліній електропередачі, встановлених Санітарними нормами і правилами захисту населення від дії електричного поля, створюваного повітряними лініями електропередачі змінного струму промислової частоти.
Межі санітарно-захисних зон для ЛЕП
Напруга ліній електропередачі 330 кВ 500 кВ 750 кВ 1150 кВ
Розмір санітарно-захисної (охоронної) зони 20 м 30 м 40 м 55 м
6. Які охоронні зони встановлені для ліній електропередачі?
З метою забезпечення збереження і надійності роботи електричних мереж, створення належних умов їх експлуатації, а також запобігання нещасним випадкам від впливу електричного струму Правилами охорони електричних мереж, затвердженими постановою Кабінету України від 04.03.97. №209 (далі-Правилами), передбачено встановлення відповідних охоронних зон ліній електропередачі (далі - ЛЕП).
При цьому п.5 зазначених Правил передбачено, що охоронні зони електричних мереж встановлюються:
- уздовж повітряних ЛЕП - у вигляді земельних ділянок та повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх проводів за умови невідхильного їх положення на відстань:
2 метрів - для повітряних ліній напругою до 1 кВ;
10 метрів - до 20 кВ;
15 метрів - 35 кВ;
20 метрів - 110 кВ;
25 метрів - 150, 220 кВ;
30 метрів - 330, 400, 500, +(-) 400 кВ;
40 метрів - 750 кВ.
- за периметром трансформаторних підстанцій, розподільчих пунктів і пристроїв - на відстані 3 метрів від огорожі або споруди;
- уздовж підземних кабельних ЛЕП - у вигляді земельної ділянки, обмеженої вертикальними площинами, віддаленими по обидві сторони лінії від крайніх кабелів на відстань 1 метра;
- уздовж підземних кабельних ЛЕП до 1 кВ, прокладених у містах під тротуарами - у вигляді земельної ділянки, обмеженої вертикальними площинами від крайніх кабелів на відстань 0,6 метра у напрямку будинків і споруд та на відстань 1 метра у напрямку проїжджої частини вулиці;
- уздовж переходів повітряних ЛЕП через водоймища (ріки, водосховища тощо) - у вигляді повітряного простору над поверхнею водоймища, обмеженого вертикальними площинами, віддаленими по обидві сторони лінії від крайніх проводів за умови невідхиленого їх положення на відстань, передбачену для встановлення охоронних зон уздовж повітряних ЛЕП, що проходять по суші.
Крім того, з метою запобігання аварійної і пожежної ситуації уздовж повітряних ЛЕП та за периметром трансформаторних підстанцій, розподільчих пунктів і пристроїв, що знаходяться у лісових та інших зелених масивах, прокладаються просіки:
- у насаджених низькорослих порід дерев висотою до 4 метрів - завширшки не менше за відстань між крайніми проводами повітряної ЛЕП плюс 6 метрів (по 3 метри з кожного боку від крайнього до гілок дерев проводу). При цьому за умови проходження повітряних ліній над територією фруктових садів з насадженнями висотою до 4 метрів прокладання просік необов'язкове;
- у насадженнях висотою понад 4 метри - завширшки не менше за відстань між крайніми проводами плюс відстань, що дорівнює середній висоті існуючих насаджень основного лісового масиву з кожного боку від крайнього проводу повітряної ЛЕП. При цьому окремі дерева або групи дерев, що ростуть на краю просіки, підлягають вирубці, якщо їх висота перевищує відстань по горизонталі від гілок дерев до проводів повітряної ЛЕП;
- у міських та районних парках, скверах, лісопарках тощо, які мають важливе значення для захисту навколишнього природного середовища, лісах населених пунктів, лісах зон округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій забезпечується така ширина просік, щоб відстань від проводів під час їх найбільшого відхилення до гілок дерев по горизонталі була не менше 2 метрів - для ЛЕП напругою 20 кВ, 3 метрів - для ЛЕП напругою 35-110 кВ, 4 метрів - для ЛЕП напругою 150-220 кВ, 5 метрів - напругою 330-500 кВ, 8 метрів - напругою 750 кВ.
Необхідно зазначити, що мінімально допустимі відстані від електричних мереж до будинків, споруд, дерев та інших зелених насаджень, а також від проводів до поверхні землі визначені у Галузевому керівному документі 34.20.505-2003 "Керівні вказівки з улаштування повітряних ліній електропередачі 10 (6) кВ".
Зазначеним документом передбачено, що найменші значення відстані від проводів до поверхні землі в населеній місцевості в нормальному режимі роботи повинні бути:
Ділянка, споруди
Найменша відстань, м
До поверхні землі 7
До виробничих будинків і споруд 3
У разі проходження повітряної лінії уздовж вулиці допускається розташування проводів над проїзною частиною. У цьому випадку при перетинанні повітряних ліній із вулицями, проїздами тощо відстані по вертикалі від проводів до поверхні землі повинні бути також не менше наведених у таблиці.
Відстань по горизонталі від підстави опори повітряної лінії до кювету чи бортового каменю проїзної частини вулиці (проїзду) повинна бути не менше 1,5 метри. При цьому відстань до тротуарів і пішохідних доріжок не нормується.
Проходження повітряної лінії над будинками і спорудами забороняється. Виключенням з цього правила є лише виробничі будинки і споруди І та ІІ ступеня вогнестійкості відповідно до правил пожежної безпеки. У цьому разі відстань по вертикалі від проводів до вищевказаних будинків і споруд в умовах найбільшої стріли прогину повинна бути не менше наведеної у таблиці. Додатковою умовою до цього є те, що металеві покрівлі, над якими проходять повітряні лінії, повинні бути заземлені.
Відстані по горизонталі від крайніх проводів повітряної лінії 10 кВ за найбільшого їх відхилення повинні бути такими:
- до найближчих частин виробничих, складських, адміністративно-побутових і громадських будинків і споруд - не менше 2 метрів;
- до дерев, розташованих уздовж вулиць, у парках і садах, а також тросів підвіски дорожніх знаків - не менше 3 метрів;
- до границь земельних ділянок житлових і громадських будинків, до дитячих ігрових майданчиків, майданчиків відпочинку і занять фізкультурою, господарських майданчиків або до найближчих виступних частин житлових і громадських будинків у разі відсутності земельних ділянок з боку проходження повітряної лінії, а також до границь присадибних земельних ділянок індивідуальних будинків і колективних садових ділянок - не менше відстаней для охоронних зон повітряних ліній, що наведені вище.
Проходження повітряної лінії по територіях стадіонів і дитячих установ не допускається.
Необхідно зазначити, що у стиснутих умовах допускається приймати для повітряних ліній до 6-10 кВ відстань по горизонталі від крайніх проводів за найбільшого їх відхилення до границь присадибних земельних ділянок індивідуальних будинків і колективних садових ділянок не менше 2 метрів.
7. Хто здійснює догляд за зеленими насадженнями в охоронних зонах ліній електропередачі?
Згідно з п.8 Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.97 №209 (далі - Правила), садіння дерев у охоронній зоні ліній електропередачі заборонено. Земля, яка знаходиться в межах охоронних зон об'єктів енергетики, використовується її власниками та користувачами з обмеженнями.
Відповідно до зазначених Правил підприємства, установи, організації та громадяни, яким надано у власність та постійне або тимчасове користування земельні ділянки, де знаходяться об'єкти електричних мереж, зобов'язані вживати належних заходів для збереження об'єктів енергопостачання, що знаходяться на них.
Виключенням із зазначеного правила є догляд за просіками, що прокладаються уздовж повітряних ліній електропередачі і за периметром трансформаторних підстанцій, розподільчих пунктів і пристроїв, які знаходяться у лісових масивах та інших зелених масивах. Відповідно до п. 7 Правил охорони електричних мереж просіки для повітряних ліній електропередачі, які проходять через лісові масиви та інші зелені зони, повинні утримуватися в пожежобезпечному стані силами тих підрозділів, у віданні яких перебувають ці лінії. Розчищення ж просік для повітряних ліній електропередачі здійснює енергопідприємство, у віданні якого перебувають повітряні лінії електропередачі.
Що ж стосується відповідальності за утримання зелених насаджень їх власниками та користувачами, то ці поняття більш конкретизовані Правилами утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 29.07.94. №70 (далі-Правила).
Вищевказаними Правилами передбачено, що відповідальність за збереження та належний догляд за зеленими насадженнями покладається:
- за зелені насадження, які відносяться до комунальної власності - на місцеві органи самоврядування, їх виконавчі або спеціально вповноважені ними органи;
- за зелені насадження, які відносяться до інших форм власності - на землевласників і землекористувачів;
- якщо насадження знаходяться на вулицях, перед будівлями до проїжджої частини, всередині квартальних насаджень та садів мікрорайонів - на власників (орендарів) житлових, громадських і промислових будівель і споруд, а також на власників будівель побуту, торгівлі, освіти, охорони здоров'я, що розташовані в житлових районах;
- за насадження, що знаходяться на територіях підприємств, а також на прилеглих до них ділянках і санітарно-захисних зонах - на ці підприємства;
- за насадження, що знаходяться на територіях, відведених під будівництво - на керівників організацій, яким відведені земельні ділянки, або керівників будівельних організацій (з дня початку будівельних робіт);
- за насадження на пустирях, берегах водоймищ і річок - на керівників прилеглих підприємств, які визначаються рішенням місцевих органів державної влади;
- за насадження, що знаходяться на приватних садибах і прилеглих ділянках - на їх власників.
Таким чином, землевласники і користувачі повинні здійснювати нагляд за насадженнями: ліквідувати аварійні дерева, що загрожують падінням на проводи повітряних ліній електропередачі, та видаляти сухостійкі дерева і чагарники, вирізати сухі та поламані гілки самотужки або за договором зі спеціалізованими підприємствами й організаціями, своєчасно проводити формуюче та санітарне обрізання крони.
Обрізання крони дерев здійснюється таким чином, щоб не допускати наближення гілок дерев до проводів повітряних ліній напругою 20 кВ - ближче, ніж на 2 метри; повітряних ліній 35-110 кВ - ближче, ніж на 3 метри; 150-220 кВ - ближче, ніж 4 метри; 330-500 кВ - ближче, ніж 5 метрів; 750 кВ -ближче 8 метрів по горизонталі.
В той же час у межах населених пунктів висота насаджень під проводами не повинна перевищувати 3 метри.
Садіння нових дерев під повітряними лініями та в охоронних зонах ліній електропередачі забороняється.
При цьому для повітряних ліній напругою до 20 кВ встановлюється охоронна зона шириною 10 метрів, для повітряних ліній 35 кВ - 15 метрів, для повітряних ліній 110 кВ - 20 метрів, для повітряних ліній 150, 220 кВ - 25 метрів, для повітряних ліній 330, 400, 550 кВ - 30 метрів, для повітряних ліній 750 кВ - 40 метрів від крайнього проводу.
http://www.oblenergo.kharkov.ua/vopros8.htm#1