Gomen писав: Чому? Адже цільове призначення - рілля (п. 2 ст. 22 ЗКУ). А ведення ОСГ - не цільове призначення ( п. 3 ст. 22 ЗКУ), а вид використання.
Хочу сказати, що Ви посилаєтеся на те ж саме, що і деякі наші землекористувачі, ототожнюючі основне цільове призначення(категорію) та цільове призначення, а саме цільове призначення - з видом використання. З цього приводу таким "розумникам" наш Відділ відповів наступним чином Banned. Після цього всі користувачі затихли і міркують, що робити 5+5=? А до цього казали, що мені буде Smert
"До відділу Держкомзему в ххххххххххххххххххх районі звертаються сільськогосподарські підприємства із заявами про проведення реєстрації договорів оренди землі, цільове призначення земельних ділянок, що мають передаватися в оренду сільськогосподарським підприємствам – для ведення особистого селянського господарства.
Можливість проведення реєстрації вказаних договорів оренди представники с/г підприємств аргументують п.5 ст.20 Земельного кодексу, зокрема, тим, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу. При цьому заявники ототожнюють поняття "виду використання" та "цільового призначення" земельної ділянки.
Також, ними здійснюється посилання на роз'яснення комітету з питань земельної політики та аграрних відносин Верховної Ради України від 09.08.2006р. №06-13/7-494 (додаток №1), Роз'яснення Держкомзему від 27.112.2006р. № 14-17-7/9942 (додаток №2) та судову практику – Ухвала палати у цивільних справах Верховного Суду України від 2 грудня 2009 року у справі №6-17149св09 (додаток №3).
Позиція Відділу з цього приводу наступна. Згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010р. №548, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010р. за №1011/18306, цільове призначення земельних ділянок "для ведення особистого селянського господарства" відповідає Секції A 01.03. Згідно п.1.4 Класифікації, вона визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів. Відповідно до ч.3 ст.33 Земельного кодексу, використання земель особистого селянського господарства здійснюється відповідно до закону. Натомість, в договорах оренди землі цільове призначення земельних ділянок вказане "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", що відповідає Секції A 01.01 Класифікації.
Згідно ст.1 Закону "Про особисте селянське господарство", особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму. Діяльність, пов'язана з веденням особистого селянського господарства, не відноситься до підприємницької діяльності. Натомість, мета діяльності сільськогосподарського підприємства – отримання прибутку.
Згідно ч.3 ст.22 Земельного кодексу, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування:
а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно п. "а" ст. 91 Земельного кодексу України, власники земельних ділянок зобов'язані забезпечувати використання їх за цільовим призначенням. Відповідно до ст.1 Закону України "Про землеустрій", цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку. Згідно ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - … фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду.
Тобто, землі для ведення особистого селянського господарства i для ведення товарного сільськогосподарського виробництва є різними за своїм правовим режимом та видами господарської діяльності, які можуть на них здійснюватися.
Згідно iз ст.20 Земельного кодексу, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно п. "в" ст.21 Кодексу, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.
Отже, реєстрація вказаних договорів у такому вигляді, як вони є, неможлива, оскільки договори прямо суперечать вказаним нормам діючого законодавства.
Що стосується прийнятності аргументів сільськогосподарських підприємств, то Відділ вважає, що вони не можуть бути прийняті з наступних підстав. Роз'яснення комітету з питань земельної політики та аграрних відносин Верховної Ради України від 09.08.2006р. №06-13/7-494 – це лише думка Комітету, і нормативного характеру вона не носить (про це зазначено у самому роз'ясненні). Роз'яснення Держкомзему від від 27.12.2006р. № 14-17-7/9942 не стосується земельних ділянок сільськогосподарського призначення, про які йде мова при реєстрації договорів оренди землі, а саме роз'яснення стосується застосування законодавства про адміністративні правопорушення для притягнення до відповідальності за порушення цільового призначення земельних ділянок. Окрім того, існує роз'яснення Держкомзему з протилежним змістом, надане на 4 роки пізніше вказаного, в якому враховано останні зміни до п.5 ст.20 Земельного кодексу. (додаток 4).
Ухвала палати у цивільних справах Верховного Суду України від 2 грудня 2009 року у справі №6-17149св09 не може бути прийнята, оскільки право України не носить прецедентного характеру, а преюдиція судових рішень застосовується лише судами у конкретно визначених законом випадках (ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів "). Суть спору, розглянутого Верховним Судом у даній справі, не стосується передачі в оренду сільськогосподарським підприємствам земельних ділянок з цільовим призначенням "для ведення ОСГ", а висновки щодо співвідношення функціональних використань зроблено у зв'язку з визначенням тотожності предмету спору, на розпорядження яким учасником спору видано довіреність – це випливає з абзацу, наступного за тим, на який посилаються заявники.
Окрім того, в даному випадку, якщо користуватися судовою практикою, можна застосовувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2010 р. у справі № 2а-20554/09/0570 (додаток 5), в якій вказано, що зміна виду використання земельної ділянки в межах її цільового призначення не потребує дотримання порядку зміни цільового призначення земель, встановленого ст. 20 Земельного кодексу України, а саме прийняття органом місцевого самоврядування відповідного рішення, розроблення та затвердження проекту землеустрою. Приписи Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року № 502 також не розповсюджується на випадки зміни виду використання земельної ділянки в межах її цільового призначення".
Якщо колеги думають інакше- буду вдячний за конструктивну критику
З.Ы. До речі, рілля - це склад угідь NoNo
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.