Справа №22ц – 3161 / 2010 р. Головуючий у 1 інстанції: Мірошниченко М.А.
Категорія: 45 Доповідач: Краснощокова Н.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2010 р. Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: судді Краснощокової Н.С.
суддів: Ігнатової Л.Є., Санікової О.С.
при секретарі: Шатун Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу прокурора м. Макіївки на рішення Гірницького районного суду м. Макіївки від 12 лютого 2010р. у справі за позовом прокурора м. Макіївки в інтересах держави в особі Макіївської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор», ОСОБА_1, третя особа приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Хмельницький Олексій Олексійович про визнання недійсним договору міни земельними ділянками та приведення сторін у первинний стан,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2009р. прокурор м. Макіївки звернувся до суду з позовом до ТОВ «Амстор», ОСОБА_1 про визнання недійсним договору міни земельних ділянок.
Посилався на те, що прокуратурою м. Макіївки проведено перевірку додержання земельного законодавства в управлінні Держкомзему у м. Макіївці та встановлено, що 7.12.2007р. між ТОВ «Амстор» та ОСОБА_1 був укладений та нотаріально посвідчений договір міни земельних ділянок, за яким ОСОБА_1 зобов’язалась передати у власність ТОВ «Амстор» 2 земельні ділянки площею 5, 9173 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у Гірницькому районі м. Макіївки, що належать їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 7.08.2006р. Маківською міською радою, а ТОВ «Амстор» зобов’язався передати у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0070 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 у м. Маріуполі, яка належить ТОВ «Амстор» на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 31.10.2007р. Маріупольським міським управлінням земельних ресурсів.
Договір міни укладений з порушення вимог земельного законодавства. Земельні ділянки були надані ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, вони знаходяться всередині єдиного масиву, що використовується спільно власниками для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Обстеженням території вказаних земельних ділянок виявлено, що вони вкриті бур’яном і не обробляються, що свідчить про невикористання землі за цільовим призначенням. Крім того, міна здійснена з доплатою, ТОВ «Амстор» доплатило ОСОБА_1 30 051 грн., які сплачені за попереднім договором, укладеним сторонами ще 2.07.2007р. до того, як ТОВ «Амстор» набуло право власності не земельну ділянку у м. Маріуполі та до укладення договору міни. Таким чином договором міни передбачено відчуження земель сільськогосподарського призначення та оплату фізичні особі різниці між вартістю обмінених земельних ділянок, що суперечить п. 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного Кодексу України, згідно з яким до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок землі не допускається купівля – продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення ( використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі на місцевості власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельних ділянок на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення ( викупу) земельних ділянок для суспільних потреб. Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.
Рішенням Гірницького районного суду м. Макіївки від 12 лютого 2010р. у задоволенні позову відмовлено.
У апеляційній скарзі прокурор м. Макіївки просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги та визнати недійсним договір міни земельних ділянок. Посилається на порушення судом вимог матеріального і процесуального права. Зокрема, судом порушено вимоги п.15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного Кодексу України, згідно з яким не допускається купівля – продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, крім передачі їх у спадщину, обміну земельних ділянок на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення ( викупу) земельних ділянок для суспільних потреб. Обмін земельних ділянок можливий лише в порядку, встановленому ст. 14 Закону України «Про порядок виділення в натурі ( на місцевості) земельних ділянок власникам земельних частко (паїв)» від 5.06.2003р., згідно з якою власник земельної ділянки, яка знаходиться всередині єдиного масиву, що використовується спільно власниками земельних ділянок чи іншими особами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, вправі використовувати належну йому земельну ділянку самостійно і може обміняти її на іншу земельну ділянку на межі цього або іншого масиву. Ця норма закону передбачає обмін земельними ділянками в межах єдиного земельного масиву тільки між колишніми членами сільськогосподарських підприємств. Право на обмін земельних частко ( паїв) колишніх членів КСП сторонні особи не мають, тому ТОВ «Амстор» незаконно набуло права власності на земельні ділянки колишнього члена КСП «Грузький». Відповідно до ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можуть бути передані лише громадянам та сільськогосподарським підприємствам, до яких ТОВ «Амстор» не відноситься. В порушення вимог ст. 61 ЦПК України судом не прийнято до уваги постанову Вищого господарського суду України від 22.04.2009р., якою скасовано постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.08.2008р. та рішення господарського суду Донецької області від 16.07.2008р., якими задоволено позов ТОВ «Амстор» до Макіївського міського управління земельних ресурсів про визнання права власності на спірні земельні ділянки та у якій зазначено, що суди першої та апеляційної інстанції не прийняли до уваги, що договори міни передбачали відчуження земель сільськогосподарського призначення та оплату фізичним особам різниці між вартістю обмінених земельних ділянок та не надали правову оцінку відповідності цих договорів вимогам земельного законодавства, зокрема, обмеженням, встановленим п.15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного Кодексу України. Неправильно суд прийшов до висновку про те, що укладення спірної угоди не стосується інтересів Макіївської міської ради.
Суд першої інстанції при ухваленні рішення виходив із того, що спірний договір міни земельних ділянок укладений з дотриманням вимог законодавства, посвідчений нотаріально, здійснено його державну реєстрацію, він містить істотні умови щодо переходу права власності на земельні ділянки, встановлені ст. 132 ЗК України. Вимоги п.15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного Кодексу України не порушені, оскільки виключенням із заборони відчуження земельних ділянок , що перебувають у власності громадян для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, є обмін земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону. Відповідно до ст. 130 ЗК України покупцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можуть бути у тому числі юридичні особи, установчими документами яких передбачено ведення сільськогосподарського виробництва, а статутом ТОВ «Амстор» передбачено, що одним із видів діяльності товариства є виробництво, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції, наказом директора ТОВ «Амстор» затверджено бізнес – план з вирощування сільськогосподарських культур. Сторони договору міни мали вільне волевиявлення на укладення угоди, він не суперечить актам цивільного законодавства. Реально настали правові наслідки, обумовлені договором, ОСОБА_1 отримала Державний акт на право власності на земельні ділянку у м. Маріуполі, ТОВ «Амстор» Державний акт про право власності на земельну ділянку не отримав через наявність судового спору, що розглядається господарським судом Донецької області у справі про визнання права власності на земельну ділянку та зобов’язання зареєструвати право власності на земельну ділянку. Факт виконання грошових зобов’язань за спірним договором підтверджено касовими ордерами. Крім того, суд прийшов до висновку, що прокурором заявлено позов в інтересах Макіївської міської ради безпідставно, оскільки повноваження, надані раді реалізовані шляхом прийняття 23.12.2005р. рішення про передачу права власності на земельну ділянку ОСОБА_1
В засіданні апеляційного суду прокурор Кустова Л.В. підтримувала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, представники ТОВ «Амстор» та ОСОБА_1 проти скарги заперечували та просили рішення залишити без зміни.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову суд обґрунтовано виходив із встановлених у справі фактичних обставин та вимог діючого законодавства.
Зокрема, суд встановив, що 7.12.2007р. між ТОВ «Амстор» та ОСОБА_1 був укладений договір міни земельними ділянками, за яким ОСОБА_1 передала у власність ТОВ "Амстор" земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,9173 га у Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області, а ТОВ "Амстор" передало у власність ОСОБА_1 земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею 0,0070 га по АДРЕСА_1 міста Маріуполя Донецької області.
Обмін земельними ділянками здійснено з доплатою, згідно з попереднім договором, укладеним між тими ж сторонами 2.07.2007р. ТОВ «Амстор» сплатило ОСОБА_1 30 000 грн.
Договір міни посвідчений нотаріально, здійснено його державну реєстрацію. ОСОБА_1 отримала Державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,0070 га по АДРЕСА_1 у м. Маріуполі, ТОВ «Амстор» Державний акт про право власності на земельну ділянку не отримало та звернулось із позовом до Управління земельних ресурсів м. Макіївки про визнання права власності на земельні ділянки та зобов’язання зареєструвати права власності, спір розглядається господарським судом.
Звертаючись із позовом про визнання договору міни недійсним та приведення сторін у первинний стан прокурор посилався на порушення вимог п.15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного Кодексу України, яким встановлено заборону на відчуження земель сільськогосподарського призначення, на порушення інтересів міської ради, до повноважень якої входить розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за використанням та охороною земель, додержанням земельного та екологічного законодавства, обмеження, тимчасова заборона використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до законну. Незаконне відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення є перешкодою в забезпеченні державного контролю за використанням земель та може потягнути зміну цільового призначення земель. Макіївська міська рада затвердила протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) і є гарантом додержання законів та прав громадян при розподілі земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства.
Суд, перевіряючи доводи позивача, обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність порушень при укладенні договору міни, у тому числі не порушено вимоги п.15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного Кодексу України, яким, в редакції, що діяла на час укладення договору, було визначено, що до 1 січня 2008 року не допускається: а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб;
б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.
Суд правильно зазначив, що заборона відчуження має виняток, а саме – можливий обмін земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону. Посилання прокурора про те, що цим законом є лише Закон України «Про порядок виділення в натурі ( на місцевості) земельних ділянок власникам земельних частко (паїв)» від 5.06.2003р. необґрунтоване, оскільки це не витікає безпосередньо із Земельного кодексу України.
Суд також правильно прийшов до висновку про недоведеність позивачем факту порушень інтересів Макіївської міської ради. Повноваження ради щодо виділення земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) реалізовані, земельна ділянка була передана ОСОБА_1 рішенням Макіївської міської ради від 23.12.2005р.
Посилання позивача про можливу у майбутньому зміну цільового призначення землі суд також правильно не прийняв до уваги, оскільки вони є припущеннями, а із справи вбачається, що на час розгляду справи цільове призначення земельних ділянок не змінене. Доказів наявності перешкод в забезпеченні державного контролю за використанням земель позивачем також не надано.
Тому суд правильно прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги зводяться до викладення обставин, зазначених у позовній заяві, щодо порушення вимог закону про заборону відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення та порушення інтересів держави в особі Макіївської міської ради. Вказані доводи не є підставою для скасування рішення з підстав, викладених вище.
Також не може бути підставою для скасування рішення посилання у апеляційній скарзі на порушення судом ч.3 ст. 61 ЦПК України, а саме на неврахування судом постанови Вищого господарського суду України від 22.04.2009р., якою скасовано на новий розгляд постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.08.2008р. та рішення господарського суду Донецької області від 16.07.2008р. за позовом ТОВ «Амстор» до Макіївського міського управління земельних ресурсів про визнання права власності на земельні ділянки. Зазначеною постановою справа направлена на новий судовий розгляд, крім того ОСОБА_1 не приймала участь у цій справі.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Згідно з ч.1 ст. 308 ЦПК України а пеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, Апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу прокурора м. Макіївки відхилити.
Рішення Гірницького районного суду м. Макіївки від 12 лютого 2010р. залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Судді: