часопис писав:Необходимо отказаться от терминологии, имеющей неоднозначное толкование, либо дать четкие определения этих понятий, которые найдут поддержку у профессионального сообщества
У кадастрових реєстраторів і власників/користувачів ділянок виникають питання і розбіжності у поглядах на визнання існування земельної ділянки, ідентифікованої кадастровим номером, у випадках, коли відомості про земельну ділянку (або яку їх частину) без відкриття Поземельної книги у добровільно-примусовому порядку «закинули» до Державного земельного кадастру, внаслідок чого ці відомості оприлюднено на офіційному веб-сайті Держземагентства.
При цьому кадастровий реєстратор вважає, що якщо відсутня Поземельна книга, то відсутня і земельна ділянка, тобто для видачі витягу з Державного земельного кадастру про об’єкт Державного земельного кадастру (земельну ділянку) підстави відсутні.
Власник/користувач ділянки вважає, що раз відомості про об’єкт Державного земельного кадастру (земельну ділянку) оприлюднено на офіційному веб-сайті Держземагентства, то земельна ділянка існує і видати вказаний витяг йому зобов’язані.
Отже, можна зробити висновок про необхідність запровадження в земельному законодавстві термінології дії відомостей про
об’єкти ДЗК, зокрема, про земельні ділянки, не тільки
у просторі, а й
у часі: поняття «активність» чи «пасивність» земельної ділянки в Державному земельному кадастрі (це питання суто теоретичне).
На нинішньому етапі розвитку ДЗК умовно можна вважати, що:
- початок активності земельної ділянки - це дата відкриття Поземельної книги (=дата державної реєстрації земельної ділянки; =дата присвоєння кадастрового номеру; =дата внесення перших відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку; = дата внесення перших відомостей до Поземельної книги в електронній (цифровій) формі), в тому числі те ж саме в порядку відновлення за рішенням суду чи іншого уповноваженого на це органу/особи;
- кінець активності земельної ділянки - це дата закриття Поземельної книги; (=дата скасування/припинення державної реєстрації земельної ділянки; =дата переведення кадастрового номеру у категорію «пасивний»; =дата внесення відомостей до Державного земельного кадастру про скасування/припинення державної реєстрації земельної ділянки; = дата закриття Поземельної книги в електронній (цифровій) формі), в тому числі те ж саме в порядку скасування/припинення за рішенням суду чи іншого уповноваженого на це органу/особи.
Фактично вважаю за необхідне нормативно (наказом ДЗА, Постановою КМУ, в ідеалі внесенням змін до Постанови №1051) визначити, що земельна ділянка не стає активною як об’єкт ДЗК, якщо не виконано хоча б одна з умов «активації».
Те ж саме можна було б запровадити і щодо переведення земельної ділянки у стан «пасивна», тобто після проведення реєстратором всіх дій, які умовно ототожнюються з кінцем активності земельної ділянки, її необхідно переводити у стан «пасивна» земельна ділянка.
Окрім аврального створення останньої версії Державного земельного кадастру, на думку приходять приклади необхідності застосування поняття «активність» чи «пасивність» земельної ділянки для можливості роботи кадастрових реєстраторів у правовому полі при втручанні (як правомірному, так і не дуже) судових, правоохоронних органів, судових виконавців та ін. Далеким аналогом цих термінів також можуть слугувати "стани" підприємств в Податковій.