► Показати
ДЕРЖЗЕМАГЕНТСТВО УКРАЇНИ
Головне управління Держземагентства у Миколаївській області
Про надання роз'яснень
Головним управлінням розглянуто Вашого /гйста щодо надання роз'яснень вимог чинного законодавства України стосовно повноважень районних державних адміністрацій у галузі земельних відносин.
За результатами розгляду повідомляємо наступне.
Відповідно до вимог частини 4 статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Вимогами частини 6 статгі 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
При цьому слід відзначити, що порядок та повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо вилучення земельних ділянок визначено статтею 149 цього Кодексу, які перебувають в постійному користуванні.
Так, вимогами частим 1,2, 5 цієї статті передбачено, що земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади. Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій сільських, селищних, міських рад відповідно до ї.\ повноважень.
Районні державні адміністраціїрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності (крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті), які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених ПУНКТІВ для:
а) сільськогоеподарськоі о використання:
б) ведення водного господарства;
в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів Територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі, інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції тощо) з урахуванням вимог частини восьмої цієї статті.
Враховуючи викладене. Головне управління, на відміну від місцевих державних адміністрації, не наділене повноваженнями згідно зі статтею 14е) Земельного кодексу України вилучати земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні.
Головне управління Держземагентства у Миколаївській області
Про надання роз'яснень
Головним управлінням розглянуто Вашого /гйста щодо надання роз'яснень вимог чинного законодавства України стосовно повноважень районних державних адміністрацій у галузі земельних відносин.
За результатами розгляду повідомляємо наступне.
Відповідно до вимог частини 4 статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Вимогами частини 6 статгі 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
При цьому слід відзначити, що порядок та повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо вилучення земельних ділянок визначено статтею 149 цього Кодексу, які перебувають в постійному користуванні.
Так, вимогами частим 1,2, 5 цієї статті передбачено, що земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади. Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій сільських, селищних, міських рад відповідно до ї.\ повноважень.
Районні державні адміністраціїрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності (крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті), які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених ПУНКТІВ для:
а) сільськогоеподарськоі о використання:
б) ведення водного господарства;
в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів Територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі, інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції тощо) з урахуванням вимог частини восьмої цієї статті.
Враховуючи викладене. Головне управління, на відміну від місцевих державних адміністрації, не наділене повноваженнями згідно зі статтею 14е) Земельного кодексу України вилучати земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні.
Отже ділянки для ведення садівництва в межах садових товариств які мають державні акти на постійне користування можуть передаватись у власність райдержадміністраціями. А також це стосується ділянок для ведення особистих селянських господарств.
І тут не важливо чи власник постіного користування помер чи ні (мабуть). Я не вивчав питання що стається з постійним користуванням після смерті/ліквідації користувача.
Це є в продовження теми Розпорядження земельними ділянками с/г призначення органами Держземагентства
P.S. Як інколи добре перечитувати Земельний кодекс наново.
