Форум землевпорядників

Були враховані тільки наступні правки.

1. Держродючість вирішили не передавати до сфери управління Держгеокадастру.
2. Повноваження щодо розпорядження землями Академії наук були передані Кабміну.
3. Був залишений чинний порядок державного контролю за зняттям родючого шару ґрунту (законопроектом у редакції першого читання передбачалося замінити видачу спеціальних дозволів на зняття родючого шару ґрунту на декларування).
Також Комітет підтримав низку техніко-юридичних правок до законопроекту.

Інші правки були відхилені. Коротко проінформую про декілька з них.

Була відхилена правка, яка передбачає, що зміна цільового призначення особливо цінних земель допускається лише для доріг, ЛЕПів, зрошувальних каналів, житла, які відносяться до об’єктів загальнодержавного значення. Не зупиняючись на тому, що чинне законодавство не містить такої категорії, як «житло загальнодержавного значення», хотілося б прокоментувати правку. На нашу думку, реалізація такої норми могла б призвести до неможливості розвитку інфраструктури у місцевостях (в тому числі населених пунктах) з великою кількістю особливо цінних ґрунтів. Зокрема, той же Чорнобаївський район Черкаської області. Фактично могло бути заблоковано будівництво доріг обласного та районного значення, а також доріг в межах населених пунктів.

Крім того, пропонувалося не обмежувати розмір ділянки під городництво і залишити статтю 36 Земельного кодексу в чинній редакції. Але ж чинна редакція статті 36 дозволяє отримати земельну ділянку будь-якої площі для городництва без аукціону, це може бути навіть 1000 га. І це є лазівкою для латифундистів. Крім того, чинне законодавство дозволяє безоплатно отримати у власність 2 га для ОСГ, тому незрозуміло, в чому тут колеги побачили проблему.

Пропонувалося також заборонити передавати землю лісогосподарського призначення із державної до комунальної власності. Але така заборона призвела б до заблокування можливості використання лісових земель для розвитку населених пунктів.
Серед інших правок – надати виключне право КМУ розпоряджатися землями лісогосподарського призначення. Але в яку ситуацію ми ставимо держлісгоспи? Право постійного користування їх землями здебільшого не оформлено. І якщо оформлення цих земельних ділянок буде проходити через КМУ, це лише додатково затягне процедуру.

Пропонувалось надати право сільським, селищним, міським радам розпоряджатись земельними ділянками спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст («районної та обласної комунальної власності»). Але відповідно до статті 142 Конституції України, управління об’єктами спільної власності територіальних громад належить до компетенції районних та обласних рад. Аналогічні положення містяться у статтях 8, 10 Земельного кодексу України. Серед таких земель землі під районними та обласними лікарнями, землі під школами та іншими навчальними закладами.

Пропонувалось обмежити право органів місцевого самоврядування розпоряджатися земельними ділянками під водними об’єктами, надаючи право розпоряджатися лише землями під озерами, повноваження із розпорядження землями під великими та середніми річками передати КМУ. Але запропоновані положення ускладнили б процедуру набуття права користування земельними ділянками для будівництва гідротехнічних споруд (мостів, а також інфраструктурних об’єктів: портів, терміналів, причалів, і навіть човнових стоянок).

Крім того, пропонувалось надати КМУ повноваження з передачі у користування або власність земель, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна державної форми власності. Хоча цілком очевидно, що врахування цієї пропозиції призвело б до того, що всі землі під державною нерухомістю оформлювалися рішенням КМУ (наприклад, приміщення сільської пошти, державних лікарень, земельні ділянки під ЛЕПами, пожежні частини, поліція тощо). В результаті оформлення кожної земельної ділянки розтягнеться на кілька років.

Пропонувалося також припиняти усі договори оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо земель державної власності, які передаються до комунальної власності, хоча це суперечить Закону України «Про оренду землі», який передбачає, що договір оренди землі продовжує діяти при зміні власника землі. І взагалі, держава, яка буде направо і наліво припиняти існуючі права, має навічно забути про нормальний інвестиційний клімат.
Ще одна правка полягала у тому, щоб надати право місцевим радам затверджувати проекти розпаювання земель державних підприємств. Але такі дії можуть спричинити конфлікт інтересів, а місцева рада не може брати участь в управлінні державним підприємством.

Також пропонувалось виключити із проекту норму, яка дозволяє надавати земельні ділянки для будівництва об’єктів інфраструктури ЛЕПів, доріг, мостів, ліній зв'язку без розроблення планів детального планування та планів зонування. На нашу ж думку, врахування поправки призведе до зайвих витрат державних підприємств, які здійснюють будівництво об’єктів інфраструктури. Вони зараз змушені за власний рахунок фінансувати містобудівну документацію. Іноді, тільки для того, щоб побувати новий ЛЕП, вимагають розробити цілий Генплан міста.

Планувалось також не передавати від РДА місцевим радам повноваження щодо затвердження планів детального планування та планів зонування за межами населених пунктів. Втім, оскільки проектом передбачено розпорядження землями за межами населених пунктів органами місцевого самоврядування, то цілком логічно, що саме ці органи мають здійснювати планування і використання даної території.

Пропонувалось не передавати Держгеокадастру повноваження щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення у земельних відносинах. Але ж Держсільспінспекція знаходиться в стадії завершення ліквідації, відповідно, її функції мають бути комусь передані. В Україні існує єдиний спеціалізований орган державної влади із земельних ресурсів – Держгеокадастр. Та, і, крім того, значні контролюючі повноваження законопроект надає і органам місцевого самоврядування.

Пропонувалось прибрати норму, яка передбачає, що орган влади, який викупив земельну ділянку для суспільних потреб, нею ж розпоряджається. Але є ризик, що таким чином викуповувати земельну ділянку буде один орган, а надавати її для таких потреб – інший.

Ще одна пропозиція - не надавати органам місцевого самоврядування контроль за використанням та охороною земель. На нашу ж думку, органи місцевого самоврядування повинні мати дієві повноваження у протидії порушенню земельного законодавства, інакше вся децентралізація залишиться на папері.

Все це підтримки в комітеті не знайшло. Комітет затвердив остаточну редакцію законопроекту і рекомендував парламенту прийняти його у другому читанні та в цілому як закон. Сподіваюсь, що Верховна Рада дослухається до цих рекомендацій, і ми невдовзі побачимо реальні кроки з децентралізації.