Форум землевпорядників

4. Землі та земельні ділянки державної власності, розташовані за межами населених пунктів на території об'єднаної територіальної громади, що утворені у встановленому порядку згідно з затвердженими перспективними планами формування територій громад Автономної Республіки Крим, області, переходять у власність такої громади, крім земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність. При цьому:
земельні ділянки, право державної власності на які зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки;
інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дати набуття повноважень новообраними органами місцевого самоврядування, територіальної громади, утвореної внаслідок добровільного об'єднання.

3. Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для всіх потреб.
Передача районними державними адміністраціями у власність та користування земельних ділянок державної власності із земель, визначених пунктами «а» - «в» частини другої статті 117 цього Кодексу, здійснюється за погодженням з Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належать:

1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону;
2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону;
3) ведення Державного земельного кадастру у межах та порядку, встановлених законом;
4) погодження документації із землеустрою відповідно до закону;
5) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом.

3. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить:
здійснення державної реєстрації земельних ділянок, розташованих у межах території територіальної громади, обмежень у використанні таких земельних ділянок;
ведення поземельних книг та надання витягів із Державного земельного кадастру про земельні ділянки, розташовані в межах території територіальної громади;
організація здійснення на території територіальної громади робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру.
Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та органів місцевого самоврядування об’єднаної територіальної громади, що утворена в установленому порядку згідно із затвердженими перспективними планами формування територій громад Автономної Республіки Крим, області) набувають повноважень з ведення Державного земельного кадастру відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.
4. До повноважень районних державних адміністрацій належить:
здійснення державної реєстрації земельних ділянок, розташованих у межах району, обмежень у їх використанні;
ведення поземельних книг та надання витягів із Державного земельного кадастру про земельні ділянки, розташовані в межах району;
організація здійснення на території району робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

6. Право на безоплатне одержання земельної ділянки із земель державної та комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної приватизації мають:
працівники державних і комунальних закладів культури, педагогічні, медичні і фармацевтичні працівники, які працюють у сільській місцевості та селищах міського типу, пенсіонери, які раніше працювали в державних та комунальних закладах культури, закладах освіти, медичних закладах медичними, фармацевтичними, педагогічними працівниками у таких населених пунктах і проживають у них, а також громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесені до категорії 1;
особи, статус учасника бойових дій, яким надано відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
громадяни, яким земельні ділянки були передані у користування до набрання чинності цим Кодексом;
громадяни, яким належить право власності на будівлі, споруди, що розташовані на земельній ділянці.
121
б) для ведення особистого селянського господарства – не більше 1,0 гектара (у випадках, визначених частиною шостою статті 116 цього Кодексу);

Стаття 111-1. Обтяження речових прав на земельні ділянки та обмеження у використанні земельних ділянок, переданих із земель державної та комунальної власності у приватну власність безоплатно
1. Особам, які одержали земельні ділянки із земель державної чи комунальної власності безоплатно у приватну власність, протягом 7 років з дня державної реєстрації права власності на них забороняється відчужувати такі земельні ділянки (крім відчуження для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності), передавати їх у заставу, а також в користування третім особам на будь-яких правах (крім встановлення земельних сервітутів та передачі в порядку спадкування).
Зміна цільового призначення земельних ділянок, переданих безоплатно у приватну власність із земель державної чи комунальної власності, протягом 7 років з дня державної реєстрації права власності на них забороняється.
2. Обмеження у використанні земельної ділянки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, про безоплатну передачу її у власність і підлягають державній реєстрації в порядку, визначеному Законом України «Про Державний земельний кадастр».
Обтяження речових прав на земельну ділянку, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, про безоплатну передачу її у власність і підлягають державній реєстрації в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
3. Обмеження у використанні земельних ділянок, обтяження речових прав на них, зазначені у цій статті, не поширюються на випадки, визначені абзацами другим, одинадцятим, двадцять другим, двадцять четвертим, двадцять сьомим частини другої статті 134 цього Кодексу, а також на випадки:
а) безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, яким ця земельна ділянка була надана у користування до набрання чинності цим Кодексом;
б) відчуження, зміни цільового призначення земельної ділянки у випадку її відчуження для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності.

1. Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
До заяви додається технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.
2. У випадку, визначеному в частині першій цієї статті, відповідний орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність.

У разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов’язані протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, а також відповідне рішення.
Інформація про орієнтовне місце розташування земельної ділянки, що відображена на картографічній основі Державного земельного кадастру, а також відповідне рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо її відведення оприлюднюються на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної, картографічної діяльності, землеустрою та кадастру.

Набуття громадянами права на земельну ділянку за давністю користування (набувальна давність) здійснюється в порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами (які ними користуються понад 15 років) згідно із статтею 118 цього Кодексу у межах норм, визначених статтею 121 цього Кодексу.

2. Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).2. Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).
ВИКЛЮЧЕНО

Використання земельної ділянки за відсутності належним чином оформленого речового права на неї

Використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках, визначених законом, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, -
ВИКЛЮЧИТИ

15) державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад (частина друга статті 52, частина перша статті 53, статті 53-1, 53-3, 53-4, 54 - 56, 188-5);

16) державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель інспекційних органів Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, обласних державних адміністрацій (частина друга статті 52, частина перша статті 53, статті 53–1 – 53–6, 54 – 56, 188–5).

1. Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель за формами власності і видами речових прав, а також про речові права на земельні ділянки, набуті до 1 січня 2013 року, та суб'єктів таких прав.

Положення частини восьмої статті 20 та статті 111-1 цього Кодексу не застосовуються до земельних ділянок, набутих у приватну власність із земель державної та комунальної власності в порядку безоплатної приватизації до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності дрібних фермерських господарств і деконцентрації повноважень у сфері земельних відносин".

Рішення органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою, прийняті до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності дрібних фермерських господарств і деконцентрації повноважень у сфері земельних відносин", зберігають чинність.

5. У разі припинення підприємства землі, які залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), переходять у комунальну власність територіальної громади села, селища, міста з дня державної реєстрації припинення відповідної юридичної особи. Право комунальної власності на такі земельні ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Організація розподілу земель, які залишилися у колективній власності, здійснюється сільською, селищною, міською радою, на території якої такі землі розташовані.
Землі, зазначені у частині четвертій статті 7 цього Закону, які залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності територіальної громади, на території якої вони розташовані.
До державної реєстрації права власності на земельні ділянки, які залишилися у колективній власності, сільська, селищна, міська рада може надати такі земельні ділянки в оренду на строк до державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки.
У разі, якщо до 1 січня 2025 року протокол про розподіл земель, які залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між особами, визначеними в абзацах другому – четвертому частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю), не оформлений у порядку, визначеному цією статтею, та не поданий на затвердження органу місцевого самоврядування, вважається, що суб’єкти права колективної власності відмовилися від права колективної власності на землю, а зазначені землі передаються у комунальну власність в порядку визнання майна безхазяйним.

Нотаріус не вправі здійснювати нотаріальну діяльність за межами свого нотаріального округу, за винятком:
заміщення інших нотаріусів у випадках, передбачених цим Законом;
у випадку нотаріального посвідчення договорів користування (оренда, суборенда, земельний сервітут, емфітевзис, суперфіцій) земельними ділянками сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства.

Стаття 49. Відмова у вчиненні нотаріальних дій
8-1) майно, щодо якого звернулася особа з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження у будь-який спосіб або передачі на іншому речовому праві, належить особі, внесеній до Єдиного реєстру боржників

Стаття 12. Пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них
Учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги:
…
14) першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, ведення особистого селянського господарства, садівництва і городництва

межа території територіальної громади - умовна замкнена лінія на поверхні землі (у тому числі на водному просторі), що відокремлює територію однієї територіальної громади від території іншої територіальної громади;
1-2. До затвердження проектів землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад такі межі визначаються відповідно до затверджених проектів формування територій сільських, селищних, міських рад, а за відсутності таких проектів – відповідно до меж територій суміжних територіальних громад, а за їх відсутності – відповідно до даних Державного земельного кадастру.
Відомості про межі територій територіальних громад вносяться до Державного земельного кадастру на підставі проектів землеустрою щодо встановлення (зміни) меж територій територіальних громад.

Розробниками документації із землеустрою є:
юридичні особи, у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник;
і не обовязково мати
володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням - ВИДАЛЕНО

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:
…
план відведення земельної ділянки, що виготовляється розробником документації із землеустрою, на якому відображається інформація про проектні та існуючі характеристики земельної ділянки із зазначенням угідь.
Акт приймання-передачі межових знаків на зберігання, акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель та матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) включаються до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після виконання відповідних робіт у натурі (на місцевості).

довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;

ґ) довідку, що містить узагальнену інформацію про землі (території);

Стаття 62. Державна експертиза документації із землеустрою
ВИКЛЮЧИТИ

До складу Кваліфікаційної комісії включаються п’ять висококваліфікованих сертифікованих інженерів-землевпорядників та/або сертифікованих інженерів-геодезистів, які делегуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, п’ять висококваліфікованих сертифікованих інженерів-землевпорядників та/або сертифікованих інженерів-геодезистів, які делегуються вищими навчальними закладами, що мають у своїй структурі факультети землевпорядного або геодезичного профілю та здійснюють підготовку фахівців у галузі знань геодезії та землеустрою, а також по два сертифіковані інженери-землевпорядники від кожної саморегулівної організації у сфері землеустрою. Зміни до складу Кваліфікаційної комісії вносяться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин протягом місяця з дня отримання подання про делегування, відкликання або заміну члена Кваліфікаційної комісії

Стаття 67. Фінансування робіт із землеустрою
…
За рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, що визначається Кабінетом Міністром України, фінансуються:
…
д) здійснення землеустрою на землях державної власності;
е) розробка технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) щодо земельних ділянок усіх форм власності, сформованих до 2004 року, відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру.

Стаття 13. Використання нерозподілених та невитребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв)
Нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).
Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).
Нерозподілені, невитребувані земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження. власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.
Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, в порядку визнання майна безхазяйним.
За позовом власника невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємця, який пропустив строк для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для такого оформлення. У разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності (за наявності таких земель).

По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, такий договір поновлюється на такий самий строк і на таких саме умовах (поновлення договору оренди землі), якщо договір оренди землі має умову про його автоматичне поновлення та орендована земельна ділянка не належить до земель державної або комунальної власності (крім земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, які перебувають у власності орендаря).
Сторона договору, яка бажає скористатися правом на відмову від автоматичного поновлення договору оренди землі, не пізніше ніж за тридцять календарних днів до спливу строку договору оренди землі подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про автоматичне поновлення договору оренди землі. На підставі поданої заяви державний реєстратор у день її надходження виключає такі відомості з Державного реєстру прав та після настання відповідної дати закінчення договору державна реєстрація речового права припиняється автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.
У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру відомостей про автоматичне поновлення договору до дати закінчення дії такого договору, після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права автоматично продовжується на той самий строк за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається структурним підрозділом районної державної адміністрації з питань земельних відносин, а на території об’єднаної територіальної громади, що утворена в установленому порядку згідно із затвердженими перспективними планами формування територій громад Автономної Республіки Крим, області, - виконавчим органом з питань земельних відносин сільської, селищної, міської ради.

Стаття 9. Державний кадастровий реєстратор
1. Державний кадастровий реєстратор виконавчого органу сільської, селищної, міської ради є посадовою особою органу місцевого самоврядування, а державний кадастровий реєстратор районної державної адміністрації, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної, картографічної діяльності, землеустрою та кадастру, – державним службовцем.
Державним кадастровим реєстратором може бути громадянин України, який має вищу землевпорядну або юридичну освіту та стаж землевпорядної або юридичної роботи не менш як два роки та пройшов стажування у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної, картографічної діяльності, землеустрою та кадастру. Порядок проведення стажування визначається Кабінетом Міністрів України.

усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу, а також землі, які відповідно до закону віднесені до комунальної власності об’єднаних територіальних громад, що утворені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад Автономної Республіки Крим, області

розділу I та пунктів 7, 23, 26, 31 розділу ІI, які набирають чинності з 1 січня 2018 року;
абзаців п'ятнадцятого і шістнадцятого підпункту 1 пункту 1 розділу II, які набирають чинності з 1 січня 2019 року;
пунктів 3, 15 та 16 цього розділу, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
2. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про державну експертизу землевпорядної документації" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 38, ст. 471 із наступними змінами).

4. Установити, що з дня набрання чинності цим Законом припиняються повноваження Кваліфікаційної комісії, утвореної відповідно до законів України "Про землеустрій" та "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність", у складі, затвердженому до набрання чинності цим Законом.
5. Передати до комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, які об'єднались згідно з Законом України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" та перспективним планом формування територій громад Автономної Республіки Крим, області, всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель та земельних ділянок:
а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями, Національною академією наук України, національними галузевими академіями наук;
б) оборони;
в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об'єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;
г) зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
ґ) під будівлями, спорудами, іншими об'єктами нерухомого майна державної власності, крім випадків передачі таких об’єктів у комунальну власність;
д) під об'єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем, що перебувають у державній власності.
Земельні ділянки, які передаються до комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, які об'єдналися згідно з Законом України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" та перспективним планом формування територій громад Автономної Республіки Крим, області, всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад та право державної власності на які зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність із дня набрання чинності цим Законом.
Із дня набрання чинності цим Законом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, які передаються до комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, які об'єднались згідно з Законом України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" та перспективним планом формування територій громад Автономної Республіки Крим, області, всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.
6. Сільським, селищним, міським радам протягом року з дня набрання чинності цим Законом організувати проведення робіт із землеустрою щодо:
розроблення та затвердження проектів землеустрою щодо встановлення (зміни) меж територій територіальних громад;
внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі територій територіальних громад.
7. Надані до набрання чинності цим Законом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього Закону переходять у комунальну власність, є чинними. Рішення про затвердження такої документації, яка на день набрання чинності цим Законом не була затверджена, приймають сільські, селищні, міські ради.
8. Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади про викуп для суспільних потреб земельних ділянок приватної власності, прийняті до набрання чинності цим Законом, є чинними, а заходи щодо відчуження таких земельних ділянок здійснюються органами, визначеними статтями 8 і 9 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності".
9. Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього Закону не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.
10. Із дня набрання чинності цим Законом землі колективних сільськогосподарських підприємств, які припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності цим Законом перебувають у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані.
11. Відомості про передачу в іпотеку нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва, внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно як речове право, похідне від права власності, вважаються відомостями цього Реєстру як обтяження речових прав без необхідності проведення реєстраційних дій чи внесення відповідних змін до договорів іпотеки.
12. Перебіг п'ятирічного строку для обтяжень речових прав, відомості про які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи його архівних складових частинах, починається з дня набрання чинності цим Законом.
13. Судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, які на момент набрання чинності цим Законом не виконані, виконуються у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" з урахуванням змін, внесених цим Законом. У разі якщо у відповідному судовому рішенні не вирішується питання щодо визнання, зміни чи припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державний реєстратор прав на нерухоме майно в обов'язковому порядку звертається до відповідного суду за роз'ясненням судового рішення.
14. Заяви у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстровані у базі даних заяв Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, розгляд яких зупинено та строк зупинення яких на день набрання чинності цим Законом становить більше трьох місяців, вважаються відкликаними та не впливають на черговість розгляду заяв у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
15. Кабінету Міністрів України за участю обласних державних адміністрацій забезпечити у шестимісячний строк проведення повної інвентаризації земель державної власності, що перебувають у користуванні Національної академії аграрних наук України та установ, організацій, підприємств, що віднесені до її відання, щодо використання таких земель безпосередньо для наукових досліджень, за результатами інвентаризації вжити передбачених цим Законом заходів.