Технічна документація з відновлення меж: який алгоритм?

Доброго дня. Виникло питання. Є житловий будинок, частина з якого знаходиться в межах червноної лінії. Чи є в когось це перепоною для визначення кадастрового номеру? Чи не виникають питання при затвердженні такої документації?
Дякую

Моя думка:
На кадастровий ніхто не зверне увагу, бо реєстратор не зможе це перевірити. А от приватизація залежить від вашої ради чи тер.громади. Наприклад, наша міська рада не пропустить таку документацію на затвердження. Треба червоні лінії враховувати відразу.

Відправлено через 3 хвилини 28 секунд:
Знаю що в деяких населених пунктах, коли реєстрація була на місцях, Держгеокадастр вимагав довідку з архітектури, і якщо будинок був збудований до затвердження червоної лінії, архітектура видавала довідку що все добре.

Червоні лінії це окремий документ у складі ген.плану з координатами. Лінії бачив, координати офіційні з виносом в натурі не бачив ні разу. По науці, щоб визначити чи в межах червоних ліній будівлі ви повинні здійснити винос цих ліній в натурі, скласти відповідні топоплани та документи а тільки після цього можно сказати чи в межах червоних лній чи ні будівля а не так як у нас тицянням по карті...

Sergio_Berlusconi писав: ↑14 травня 2023 11:56 Доброго дня. Виникло питання. Є житловий будинок, частина з якого знаходиться в межах червноної лінії. Чи є в когось це перепоною для визначення кадастрового номеру? Чи не виникають питання при затвердженні такої документації?

У нас всі розроблені документації передаються на відділ містобудівного кадастру міста у вигляді Шейп-файлу, щось схоже на хмл (кадастрові номери, поділи, все що в межах міста).
І при здачі такої роботи, її не приймуть. І не приймуть наступні допоки не переробиш не прийняту.

Для визначення кадастрового номеру документація ж не затверджується

у нас під червону лінію допускають тільки капітальні забудови які знаходяться в ній,решта території людини в межах червоних ліній іде під благоустрій,по іншому документацію не затвердять

zemleustriy-ocinka писав: ↑15 травня 2023 09:18 Для визначення кадастрового номеру документація ж не затверджується

так, але якщо людина захоче приватизувати, то потрібно буде затверджувати. Потрібно враховувати це заздалегідь.

Добрий день! Техічна документація із землеустрою розроблена на підставі рішення сільської ради про передачу безоплатно у власність земельної ділянки, прийняте у 1996 році на підставі Декрету Кабінету Міністрів України. Чи підлягає дана документація затвердженню???? Якщо так, то хто повинен її затверджувати???

у нас омс, якщо рішення було їх, то просто вносить зміни до пункту в редакції із зазначенням кадномеру.
якщо рішення іншого н.п (але входить до отг) то просто затвердження, щоб у рішенні був кадномер і потім реєстратор міг зареєструвати право власності.
тобто просто клопотання на затвердження документації із землеустрою

ozz220 писав: ↑16 серпня 2023 13:28 у нас омс, якщо рішення було їх, то просто вносить зміни до пункту в редакції із зазначенням кадномеру.
якщо рішення іншого н.п (але входить до отг) то просто затвердження, щоб у рішенні був кадномер і потім реєстратор міг зареєструвати право власності.
тобто просто клопотання на затвердження документації із землеустрою

В такому випадку, заява про затвердження ДЗ подається до місцевої ради?
Я також, дотримуюсь такої думки, але все ж таки хочеться почути думки від інших людей???

vova03121982 писав: ↑16 серпня 2023 14:12 інших людей

Є кодекс п.5
Ст.186
Затверджується обов'язково.
Документація є підставою внесення змін до рішення, бо уточнює характеристики земельної ділянки, а саме: площа, вид угідь(зміна класифікації), цільове призначення та вид використання
(приклад було для ведення особистого підсобного господарства, а зараз ведення особистого селянського господарства, при цьому частина ділянки з наявною житловою забудовою може бути виокремлено в окрему ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку)

Доброго дня шановні колеги!!!
Виникла неоднозначна ситуація по відновленню державного акту "старого" зразка. У власності громадянки була ділянка для садівництва площею 0,06га. На початку 2000х, ще до присвоєння кадастрових номерів громадянка продала ділянку по 1/2 для двох різних громадян. 0,0301 га зареєстрували у 2014 році на громадянку (що придбала 1/2), а на іншу 1/2 присвоїли кадастровий номер у 2023 році на 0,0300 га. Відмітки на "старому" акті немає, а державний реєстратор дав відмову про реєстрацію права власності.
Пропонують спочатку об'єднати ці дві ділянки в одну, а потім розділити по 1/2, але і тут є "питання" - ділянки зареєстровані в ДЗК з розривом.
Можливо в когось була схожа ситуація, підкажіть який алгоритм дій та як правильно і на якій підставі об'єднати ці дві земельних ділянки???
Дякую

Не по темі

Запропонуйте тому реєстратору застрклитись

atb писав: ↑25 серпня 2023 12:01 Запропонуйте тому реєстратору застрклитись

можливо є якийсь інший шлях???

Sergio_Berlusconi писав: ↑25 серпня 2023 09:24 державний реєстратор дав відмову про реєстрацію права власності

один з альтернативних шляхів вирішення ситуації - оскарження відмови реєстратора у реєстрації права, в цьому випадку, ймовірніше, - краще до суду

Друзі і колеги хто може відповісти чітко чи погоджуєте межі із сусідніми власниками якщо в них вже зформована земельна ділянка? Якщо ні то чим обґрунтовуєте?

EVGEN писав: ↑03 січня 2024 13:25 Якщо ні то чим обґрунтовуєте?

не погоджуємо, посилаємось на лист Держгеокадастру.
Хоча там згадується вже не чинна інструкція, проте, якщо ви стикуєтесь до сусідів і немає ніяких накладок, то не бачу сенсу це робити

EVGEN писав: ↑03 січня 2024 13:25 Друзі і колеги хто може відповісти чітко чи погоджуєте межі із сусідніми власниками якщо в них вже зформована земельна ділянка? Якщо ні то чим обґрунтовуєте?

Я стараюся погодити із усіма як і з сформованими, так і не із сформованими, а також із ОМС (як представником власника земель загального користування). Я керуюсь логікою ст. 198 ЗКУ, яка не розділяє суміжних землевласників і землекористувачі в залежності від сформованості їх ділянки, а вимагає "погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами". Але зараз уже інколи стикаюся з тим, що ОМС відмовляється підписувати акт типу "не морочте голову, це не обов'язково".
А яка у кого практика?

thom yorke писав: ↑15 лютого 2024 13:16 А яка у кого практика?

раніше підписував,зазар взагалі нікого,замовнику дав на підпис і загружаю в базу,реєструють і затвержують

ІНСТРУКЦІЯ про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками

3.10. Середньоквадратична похибка місцезнаходження межового
знака відносно найближчих пунктів державної геодезичної мережі,
геодезичних мереж згущення, міських геодезичних мереж не повинна
перевищувати:

у містах Києві, Севастополі, містах - обласних центрах та
містах обласного підпорядкування - 0,1 м;

в інших містах та селищах - 0,2 м;

у селах - 0,3 м;

Звісно, втратила чинність... але, хто як для себе вирішує питання точності зараз? Приймати до уваги, що суміжна ділянка була сформована на момент дії вищевказаних нормативів?
Дякую

Azhimut писав: ↑02 березня 2024 13:59 але, хто як для себе вирішує питання точності зараз?

як варіант, подібні норми є в чинному Порядку проведення інвентаризації земель

19. Середньоквадратична похибка визначення координат поворотних точок меж земельних ділянок відносно найближчих пунктів державної геодезичної мережі, геодезичних мереж згущення, міських геодезичних мереж не повинна перевищувати:

у мм. Києві, Севастополі та містах обласного підпорядкування - 0,1 метра;

в інших містах та селищах - 0,2 метра;

у селах - 0,3 метра;

за межами населених пунктів - 0,5 метра.

Граничні розходження не повинні перевищувати подвоєних значень допустимих середньоквадратичних похибок та їх кількість не повинна бути більш як 10 відсотків загальної кількості контрольних вимірів.

На жаль тільки для GPS
ПОРЯДОК використання Державної геодезичної референцної системи координат УСК-2000 при здійсненні робіт із землеустрою

8. Під час використання супутникових геодезичних приймачів ГНСС для визначення точок знімальної основи та зйомки геопросторових об’єктів із застосуванням технологій RTK розробниками документації із землеустрою перевіряється диференційне поле координатних поправок, які задаються мережами ГНСС.

Контроль диференційного поля координатних поправок під час роботи з використанням технологій RTK здійснюється не менше ніж на двох найближчих пунктах ДГМ і ГМЗ, координати яких отримуються у адміністратора банку геодезичних даних.

Розбіжність у значеннях координат контрольних пунктів не повинна перевищувати 0,1 м у містах обласного значення, 0,2 м - в інших містах і селищах, 0,3 м - у сільських населених пунктах і 0,5 м - за межами населених пунктів.

zemleustriy-ocinka писав: ↑04 березня 2024 11:11 0,3 м - у сільських населених пунктах

Тобто... два протилежних розходження в плані дозволяють коридор 0,6 м

Доброго дня, колеги!
Цікавить ваша думка з наступного питання. Ось є у Перехідних положеннях ЗКУ пункт 27 підпункт 5), де пише:

безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом;

Чи може вважатися свідченням того, що ділянка була передана у користування громадянинові, рішення про виділення йому земельної ділянки, видане 1991 року?

murrrchik писав: ↑20 березня 2024 09:31 Чи може вважатися свідченням того, що ділянка була передана у користування громадянинові, рішення про виділення йому земельної ділянки, видане 1991 року?

Треба врахувати дату прийняття рішення, та точне формулювання, зазначене в ньому, виходячи з наступних міркувань.
У 1991 році діяли два Земельних кодекси:
- до 15.03.1991 - ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНСЬКОЇ РСР від 1970р. (крім правовідносин, передбачених главою 5 ЗКУ "Плата за придбання землі у власність, земельний податок, орендна плата за землю", які почали застосовуватись з 1 липня 1992 р);
- після 15.03.1991 - ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ від 1990р.
Обидва кодекси не містять поняття "виділення земельної ділянки". Щоправда, і поняття "передача земельних ділянок у користування" обидва кодекси також не містять.
Натомість у преамбулі Земельного кодексу Української РСР від 1970р. є фраза про те, що "вся земля передана у користування трудящим".
Також обидва кодекси містять процедуру надання земельних ділянок у користування (тобто, окремо потребує обґрунтування тотожність понять "надання" та "передача").
Фактично, це питання, враховуючи вимоги підпункту 5) пункту 27 Перехідних положеннях ЗКУ, найвірогідніше повинно вирішуватися через суд в порядку окремого провадження шляхом встановлення факту, що має юридичне значення (тобто того факту, що якась конкретна земельна ділянка була передана "(кому) ПІБ, (коли) дата передачі" у користування відповідно до "назва, дата, № документу, назва органу, уповноваженого на прийняття рішення").

MAFIA, рішення прийняте 12.07.1991 року, там дослівно пише:

Виділити земельні ділянки розміром 0,15 га під будівництво слідуючим громадянам:...

MAFIA писав: ↑20 березня 2024 11:18 окремо потребує обґрунтування тотожність понять "надання" та "передача"

ОМС аргументує тим, що "виділити" - не значить передати в користування, а також тим, що у статті 78. ЗКУ вказано:

4. Особам (їх спадкоємцям), які мали у власності земельні ділянки до 15 травня 1992 року (з дня набрання чинності Земельним кодексом України), земельні ділянки не повертаються.

Але тут мова йде не про "повернення" земельної ділянки, а про її передачу у власність використовуючи підпункт 5) пункту 27 Перехідних положень ЗКУ. В ідеалі хотілося б обійтися без суду, але якщо не знайдеться інших варіантів, то лиш так воно і буде.

Форум землевпорядників