Статья. Особенности оформления прав на земельные участки после 1 января 2013 года

а якже реєстрація прав на зем. д.?

Ви реєструєте право на земельну ділнку чи продаєте будинок?

продають будинок. Дізналася, що не потрібно затверджувати, кадастровий номер є, можна іти до нотаріуса оформляти договір!

Законом N 366-VII ( 366-18 ) від 02.07.2013 статью 118 ЗК был добавлен новый пункт

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою
щодо відведення земельної ділянки Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів АРК, відповідний орган виконавчої влади або
орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання
такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду АРК, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Вопрос! На практике как возможно реализовать данное положение???

[upd=1377551202][/upd]
Есть какие нибудь предположения? Понимаю практики пока не может быть или кто-то уже сталкивался с такой ситуацией?

landowner писав:Законом N 366-VII ( 366-18 ) від 02.07.2013 статью 118 ЗК был добавлен новый пункт

Вважаю, що правильно було б внести відповідні зміни до ЗУ "Про землеустрій", зокрема в статтю 50, для безболєзнєнного погодження, де:

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок
включають:
рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради
міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу
виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання
дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення
земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);

... а також в ЗУ "Про ДЗК", зокрема в статтю 24, в якій:

3. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за
заявою:

особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу
місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації
із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки
при передачі її у власність чи користування із земель державної чи
комунальної власності, або уповноваженої нею особи;

Черкаська область вже подала один такий лист щодо факту автоматичного надання дозволу до сільської ради. То на наступний день прибігла землевпорядник і сказала, що так робити не можна))))

Выводы профильного комитета ВР тоже были не лестными и говорили что надо либо менять ст.24 ЗУ "Про ДЗК" либо принимать в другом виде. Но автор законопроекта сын высопоставленного чиновника, думаю поэтому и проголосовали за такой вариант, хотя был вариант более адекватный. Но внимательно перечитав, понимаешь что благодаря этим изменениям, решать вопросы с мэрами станет на порядок легче, функции советов упразняются, и не надо договариваться с депутатскими группами.

Однако как в реалии будет реализовываться на практике.

[upd=1378228274][/upd]
Сегодня разговаривал с несколькими фирмами которые занимается разработкой проектов землеустройства. 5 из 7 фирм про это не слышали, и некоторые посмеялись, сказали что-то напутал, такого не может быть. Одна фирма вопросом владеет, долго не пришлось объяснять, но их уже проинструктировали в исполкоме, и настоятельно рекомендовали за это не браться. Другая фирма об этом слышала но не вникали.

Хочу поцікавитися, та дізнатися чиюсь думку, ситуація така:
Госакт на земельну ділянку був втрачений, був виготовлений дублікат, але до 01.01.2013 я його так і не отримала, тепер Київзем, каже що у звязку зі мнінами в законодавстві дублікат я там і не отримаю, крім того вони цим не займаються, у Держ. реєстраційній службі меня повідомили що вказана мною ділянка не зареєстрована в реєстрі і просять надати госакт чи дублікат для реєстрації, але ж у мене його немає... що робити?

kareglazka треба зробити витяг про реєстрацію земельної ділянки, а потім витяг про право власності. Щоб це зробити потрібно спочатку зрозуміти, коли був виданий ДА (який був втрачений)? Чи розроблялась по його складанні тех.документація? Що робилось при виготовлені дублікату?

Борщ, витяг у держ. реєстраційній службі зробила, ділянка зареєстрована але право власності не зареєстровано, сказали робити витяг з ДЗК, або через суд доводити право власності,є вся технічна документація і для ДА і для дублікату, є копія ДА, Київзем заначили що дублікат знаходиться у них і на моє ім'я але він не зарєстрований, що робити далі не розумію, птати 3500 за ДЗК, ну дуже то й хочется, так як платила за виготовлення дублікату і всього іншого немало?

Допоможіть у вирішенні проблемного питання, на яке я не можу знайти відповіді.
В 2013 році був загублений державний акт на землю. На звернення до Держземагентства було відмовлено у видачі дублікату державного акту. Реєстраційна служба відмовляється реєструвати право власності на земельну ділянку без правовстановлюючого документу.
Як в даній ситуації бути???

Ольга87 писав:Як в даній ситуації бути???

Поки лише рішення суду про визнання права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації державного акту та зобов'язання реєстраційної служби видати документ на право власності. Перед тим треба мати відмову реєстраційної службу, щоб до неї позиватися. Якщо щось не так то поправте.

http://ua.racurs.ua/374-nezdorova-konku ... iy-kadastr

Spoiler

Нездорова конкуренція — кожен хоче свій кадастр

Ірина ЛУКОМСЬКА Олена НАГОРНА23.10.2013 12:01

Сценарій, запропонований Київрадою, неминуче викличе «ефект доміно». Будь-який орган місцевого самоврядування, посилаючись на київський прецедент, почне вести свій земельний кадастр і реєстр прав.

Яким шляхом піде розвиток кадастрово-реєстраційної системи в Україні — за доцентровою чи відцентровою логікою — може з’ясуватися вже до кінця нинішнього року. Одне очевидно: статус-кво не збережеться.

Про вихід боротьби цих двох напрямів на фінішну пряму свідчать публічні дії представників обох таборів та їх готовність подати свої ініціативи до парламенту. Перший напрям — створення єдиної для всієї країни геоінформаційної системи, яка об’єднає дані про всі об’єкти, «прив’язані» до земної поверхні. Другий — незалежне ведення окремих кадастрових та реєстраційних систем кожним окремим органом місцевого самоврядування.

Важливо зазначити: до політичної конкуренції цей поділ не має жодного стосунку. Речниками і з того, і з іншого боку виступили ставленики партії влади — голова Держземагентства Сергій Тимченко та голова КМДА Олександр Попов.

До історії питання

Створювати єдину кадастрово-реєстраційну систему в Україні планували ще в 2003 році. Тоді ж взялися будувати геоінформаційну систему (ГІС). У «Державній науково-технічній програмі розвитку топографо-геодезичної діяльності та національного картографування на 2003-2010 роки» було зафіксовано необхідність формування Національної інфраструктури геопросторових даних. У 2007 році цей напрям було закріплено Концепцією проекту Закону України «Про національну інфраструктуру геопросторових даних».

Але ідея, оформлена вже на рівні розпорядження Кабінету міністрів, натрапила на серйозний опір. Об’єднання галузевих систем — це втрата монополії на галузеву інформацію численними відомствами, а об’єднання в єдиній системі регіональних даних (наприклад, про земельні ділянки) — це втрата монополії місцевої влади на цю інформацію.

Поки боротьба тривала, технології рухалися вперед і концепція ГІС застаріла. Однак за цей час вдалося скласти сучасний електронний Державний земельний кадастр та все-таки ухвалити законодавство, за яким, по-перше, він має бути єдиним для території всієї країни; а, по-друге, саме він має бути основою для подальшого «нашарування» іншої геопросторової інформації.

Формування законодавчої бази завершилося лише в 2012 році. Кількарічний процес систематизації паперових даних та об’єднання реєстрів, які велися в різних куточках країни, різними людьми, за правилами, які постійно змінювалися, і без дотримання чітко визначених стандартів, завершився у січні 2013-го.

У єдиному Державному земельному кадастрі ніяк не вдавалося поставити останню крапку, якою була столиця. Київ вів свій кадастр і тривалий час тримав оборону. Ця унікальність була відображена навіть у законі «Про державний земельний кадастр», ухваленому в 2011 році: він дозволяв столиці вести свою земельну «бухгалтерію». Однак зміни до закону у 2012-му зобов’язали таки передати всю інформацію Держземагентству, внести її до єдиної системи, а відтак, з 1 січня 2013 року оприлюднити відкриті дані на Публічній кадастровій карті.

Перспектива за сценарієм №1

Про розпочату у квітні ц. р. роботу над глобальним проектом — створенням національної інфраструктури геопросторових даних — повідомив днями у своїй статті голова Держземагентства Сергій Тимченко.

У її основі буде геоінформаційна система Державного земельного кадастру, оскільки за своєю інфраструктурою та обсягом даних вона не має аналогів серед інформаційних систем інших міністерств і відомств.

Саме на кадастрову електронну карту вже почали накладати інші інформаційні шари з точною прив'язкою до координат і місцевості: лісові і водні об'єкти, будинки і будівлі з їх планами, підземні і наземні комунікації, мережі, дороги та їхні детальні характеристики, об'єкти інфраструктури та ін.

«Як основу для пілотного проекту взяли Фастівський район Київської області. У тісному співробітництві з місцевою владою ми зібрали і перевели в електронний вигляд максимально можливу кількість інформації про всі ресурси, що розміщуються на його території, отримавши таким чином 22 тематичні набори даних з більш як 200 інформаційними шарами. З допомогою спеціально розробленого програмного забезпечення усі вони були накладені на електронну карту і пов'язані між собою», — зазначає пан Тимченко.

За його словами, результати Фастівського пілотного проекту планують показати широкій громадськості уже незабаром.

Крім цього, голова Держземагентства повідомляє, що це не лише детальна фактична інформація про інфраструктуру і комунікації району — аж до відображення кожної водопровідної труби з усіма специфікаціями, кожного світлофора, кожного будинку в адресній прив'язці, всіх видів установ, земельних, водних ресурсів, лісофонду, ґрунтів, надр і рельєфів, логістичних маршрутів, різноманітних технічних і статистичних даних. В перспективі це також і зручний інструмент для моделювання ситуацій, що вкрай важливо для запобігання стихійним лихам і техногенним катастрофам.

С. Тимченко наголошує, що його відомство не має наміру збирати всі бази у себе на серверах: бази різних міністерств і відомств, як і раніше, залишаються в їх цілковитому управлінні. Але всі геопросторові бази даних країни необхідно перевести в електронний вигляд, в єдиний формат, інтегрувати між собою і прив'язати до карти. Тож коли відвідувач системи сформує запит, система просто «підтягне» необхідну актуальну інформацію з різних баз.

Також Держземагентство повідомило про напрями розвитку сервісів на базі кадастрової системи, що вже діє. Так, наступного року послуги кадастру (виписки та інші довідки) обіцяють надавати через інтернет: після оплати за допомогою інтернет-банкінгу ви отримаєте замовлений документ рекомендованим листом, а оформивши власний цифровий підпис, — на email. Для забезпечення такої можливості Держземагентство до кінця року планує внести до Верховної Ради законопроект.

Фактично йдеться про цілком логічний розвиток системи. Процес нагадує паровоз, який мчить на всіх парах. Ці ініціативи складно назвати незвичайними чи чудернацькими — вони логічно випливають з процесу розвитку самої системи, її технічних можливостей та тих тенденцій, які є в світі. Зупинити процес можна — хоча на це вже потрібні великі зусилля, але охочі є.

Перспектива за сценарієм №2

Регіональну позицію озвучила Київрада. Посилаючись на відсутність конструктивної співпраці органів державної та місцевої влади, вона вимагає повернути Києву повноваження у сфері земельних і майнових відносин та містобудівної діяльності, які було передано територіальним підрозділам центральних органів виконавчої влади. Про це з посиланням на голову Київміськадміністрації Олександра Попова повідомив 5 липня ц. р. офіційний сайт КМДА.

Олександр Попов наголошує, що територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади створюють все нові і нові перепони для бізнесу та громадян у вказаних сферах. А подекуди фактично блокують діяльність міської влади — так, як це відбувається у випадку з Реєстраційною службою Головного управління юстиції в місті Києві.

Секретаря Київради Галину Герегу особливо обурює закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно», ухвалений 2 липня 2012 року, яким Київ було позбавлено всіх функцій у сфері ведення земельного кадастру. Депутати неодноразово висловлювались проти передачі Держземагентству бази даних земельного кадастру, а Київрада навіть приймала звернення до президента та Верховної Ради України стосовно питання ведення Державного земельного кадастру у м. Києві, але воно залишилося без відповіді. Г.Герега вважає, що передача функцій ведення земельного кадастру Держземагентству суттєво обмежує права місцевого самоврядування столиці, тож до законодавства треба внести зміни, за якими міській владі буде повернено право ведення Державного земельного кадастру в Києві.

«Фактично столична влада на законодавчому рівні втратила важелі управління та впливу на містобудівні процеси. І ми будемо вимагати повернути нам ці повноваження», — заявив О.Попов.

Розвиток подій за сценарієм, запропонованим Київрадою, неминуче викличе «ефект доміно» в усій системі. Те, що відбувається в столиці, рано чи пізно стає прецедентом для всієї країни, а це означає, що впаде єдність державних систем земельного кадастру та реєстрації прав. Вони регіоналізуються: будь-який орган місцевого самоврядування, посилаючись на київський прецедент, почне вести свій земельний кадастр і реєстр прав. Мати власну інформацію про міські землі та нерухомість (так, щоб це не відображалося в загальнодоступній єдиній національній системі) знайдуться й інші охочі — передусім там, де земля вже зараз коштує дорого.

Ризикуємо через два-три роки знов мати десятки «удільних» кадастрів та реєстрів, «ключі» до яких матимуть лише місцеві чиновники. Оскільки адміністративний поділ не завершено, одні й ті самі території потраплятимуть до кількох баз даних; інформація за ними дозуватиметься, через технічні помилки ділянки «наповзатимуть» одна на одну; а при неминучому зведенні через кілька років всієї цієї інформації в єдину систему виявиться, що на досягнення їх сполученості потрібні роки. Таке собі дежавю. Бо ця історія щойно завершилася — 1 січня 2013 року. Назад у майбутнє?

За що війна?

Щоб зрозуміти, довкола чого, власне, ведеться боротьба, треба порівняти обидва варіанти і визначити: у чому різниця? В обох варіантах збирати інформацію мають одні й ті самі профільні структури на рівні міста. Різниця фактично лише в тому, що дані, внесені в єдину систему, стають доступними не тільки міській раді та її виконавчому органу. Відтак, підконтрольними. Тобто міська влада втрачає монополію на інформацію про земельний ресурс столиці. А монопольне володіння інформацією — це можливість розподіляти та перерозподіляти високовартісний ресурс.

Це настільки важливо для київських чиновників, що вони готові виділяти гроші з міського бюджету на підтримку кадастру при загальновідомому браку коштів на комунальну галузь.

Кульмінації слід очікувати після внесення обома сторонами до парламенту проектів законів.

Так, столиця готує зміни до законів «Про Державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», щоб надати право ведення Державного земельного кадастру в м. Києві в обсязі, передбаченому законом «Про Державний земельний кадастр», виконавчому органу Київської міської ради, а також передбачити, що реєстрація прав на земельні ділянки у Києві здійснюється виконавчим органом Київської міської ради.

Держземагентство до кінця осені планує розробити та внести до парламенту законопроект про інфраструктуру геопросторових даних.

На стороні київського варіанту — зацікавлені у збереженні монополії на інформацію про столичну землю та нерухомість. На стороні другого — логіка розвитку таких систем та інерція вже розпочатого процесу. Окрім того, зрозуміло, що єдина (та ще й значною мірою публічна) геоінформаційна система є привабливим сигналом про прозорість ведення баз даних в Україні. Особливо для держави, яка очікує на вердикт Вільнюського самміту.

[upd=1382593359][/upd]
10 жовтня цього року Верховною радою було прийнято за основу законопроект 2049а http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webp ... 3511=46984

7. Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, похідних від права власності, які виникли та зареєстровані у порядку, визначеному законодавством, що діяло до 1 січня 2013 року, до проведення державної реєстрації права власності на таке нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проводиться у спеціальному розділі цього Реєстру

2. Підприємствам бюро технічної інвентаризації протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
передати реєстрові книги та реєстраційні справи, які є державною власністю, органам державної реєстрації прав за місцем розташування нерухомого майна у порядку, встановленому Міністерством юстиції України;
до передачі реєстрових книг та реєстраційних справ органам державної реєстрації прав забезпечити надання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно на запити органів державної влади, їх посадових осіб.
3. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити перенесення:
до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про обтяження речових прав на нерухоме майно з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, записів про обтяження нерухомого майна іпотекою з Державного реєстру іпотек;
до Державного реєстру обтяжень рухомого майна записів про застави повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об’єктів з Державного реєстру іпотек.

Які думки форумчан щодо запропонованих положень?
Оце http://zem.ua/index.php/uk/35-ua/921-list-asotsia ... i-ministru-yustitsiji-ukrajini думка Земельної спілки

Spoiler

Міністру юстиції України
Лукаш О.Л.

Шановна Олено Леонідівно!

1 січня 2013 року в Україні була запроваджена нова система державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у тому числі – земельні ділянки. З цього часу усі речові права на нерухомість підлягають державній реєстрації у єдиній державній інформаційній системі – Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Незважаючи на прогресивність зазначеної системи, у процесі її впровадження були виявлені певні проблеми.

Насамперед, це пов’язано з тим, що Державний реєстр речових прав на нерухоме майно був утворений «з нуля», а не увібрав у себе увесь масив відомостей про речові права на нерухомість, накопичений за попередній період.

Хоча стаття 3 нової редакції Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і гарантувала дотримання цих прав, але для здійснення будь-якого правочину з нерухомим майном вони фактично стали підлягати обов’язковій «перереєстрації». Все це утворило додаткові, і головне - необґрунтовані складнощі для власників нерухомого майна.

Особливо яскраво ця проблема проявила себе у питаннях державної реєстрації права оренди на землі сільськогосподарського призначення. Кількість договорів оренди таких земель, які укладаються протягом одного року, іноді складає декілька мільйонів на рік. Орендодавець за кожним договором оренди має державний акт на право власності на земельну ділянку, який свідчить про те, що держава вже визнала це право. Однак для укладення нового договору і державної реєстрації права оренди, у Державному реєстрі необхідно ще раз зареєструвати право власності. Ще гірша ситуація із продовженням терміну оренди за договорами, укладеними до 2013 року. В такому випадку, крім реєстрації права власності, необхідно здійснити також реєстрацію існуючого права оренди, і лише потім – вносити до Реєстру відомості про продовження терміну.

З метою вирішення зазначеної проблеми Кабінетом Міністрів України було подано до Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення врегулювання відносин на об'єкти нерухомого майна)» (реєстр. № 2049а). Законопроект прийнятий у першому читанні 10 жовтня цього року.

Для вирішення проблеми реєстрації прав, що є похідним від права власності (у тому числі права оренди землі) законопроектом передбачено здійснення таких прав без реєстрації права власності у спеціальному розділі Реєстру.

На наш погляд такий підхід не тільки не вирішить існуючі проблеми, але спровокує виникнення інших. Зокрема, є досить суттєвим ризик застосування так званих «рейдерських» схем із реєстрації похідних прав, які виникли без волі власника майна. Цей ризик пов'язаний із тим, що формально державний реєстратор не буде зобов’язаний аналізувати законність виникнення право власності на відповідне майно, а згідно із запропонованими змінами до частини третьої статті 17 Закону, вся відповідальність за достовірність даних, які містяться у поданих документах, та за відповідність таких документів вимогам законодавства, покладається виключно на заявника.

Крім того, запропонований підхід розтягує процес наповнення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на невизначений термін і фактично зробить його таким, що позбавлений ознак актуальності.

На наш погляд, вирішення існуючих проблем має ґрунтуватись на аналізі причин їх виникнення. Якщо вести мову про причини проблеми із реєстрацією речових прав, які виникли до 2013 року, то, на наше переконання, вони не в останню чергу пов’язані з тим, що при їх законодавчому регулювання був помилково застосований «заявницький принцип», за яким державна реєстрація зазначених прав є неможливою без волевиявлення суб’єкта відповідного права. При цьому не було враховано те, таке волевиявлення вже мало місце на момент виникнення права і держава вже визнала, зареєструвала і гарантувала його. Враховуючи це, всі відомості про існуючі права мали б бути перенесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно без подання заяв про це суб’єктами прав.

Якщо вести мову про земельні ділянки, то у Державному земельному кадастрі, який сьогодні нарешті став єдиною інформаційною системою, вже накопичені відомості про переважну більшість земельних ділянок, права на які виникли до 2013 року. Перенесення таких відомостей до Державного реєстру в автоматизованому режимі технічно можливо.

Слід зазначити, що Асоціація «Земельна спілка України» повністю підтримує запропоновані у вищевказаному законопроекті положення щодо перенесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про обтяження речових прав на нерухоме майно з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, записів про обтяження нерухомого майна іпотекою з Державного реєстру іпотек, а також зобов’язання підприємств бюро технічної інвентаризації передати органам державної реєстрації прав реєстрові книги та реєстраційні справи, які є державною власністю. Вважаємо, що в такому ж порядку до Державного реєстру мають бути перенесені також записи Державного реєстру земель про державну реєстрацію документів, які посвідчували права на землю.

Звичайно, що у разі підтримки пропозиції, з урахуванням великого обсягу інформації і необхідністю забезпечити цей процес з технічної точки зору, таке перенесення займе значний проміжок часу. На цей період доцільно дозволити здійснювати перенесення відомостей про права, зареєстровані у Державному реєстрі земель, в індивідуальному режимі при реєстрації права (у тому числі і похідного) на конкретну земельну ділянку у інформаційній взаємодії між Державною реєстраційною службою України та Державним агентством земельних ресурсів України.

Запропонований підхід дозволить значно швидше наповнити Державний реєстр прав на нерухоме майно актуальними відомостями про переважну більшість речових прав на земельні ділянки, суттєво покращить становище суб’єктів таких прав, а також дозволить уникнути вказаних вище ризиків.

Зважаючи на те, що розробником законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення врегулювання відносин на об'єкти нерухомого майна)» є Міністерство юстиції України, просимо Вашого сприяння щодо включення запропонованих положень до законопроекту в процесі доопрацювання до другого читання.

Принагідно хочемо зазначити, що Асоціація «Земельна спілка України» об’єднує фахівців у галузі земельного права і є неприбутковою організацією, яка на професійній основі займається розробкою нормативно-правових актів у галузі земельних відносин. За період діяльності Асоціації її фахівці активно приймали участь у нормотворчій діяльності. Десятки їх розробок вже є чинними законодавчими та підзаконними актами. Зважаючи на значний досвід у питаннях регулювання земельних відносин, були б вдячні за залучення фахівців Асоціації до обговорення питань розробки Міністерством нормативно-правових актів з цих питань.

З повагою та надією на співробітництво,
Президент Асоціації

faram , нехай замовляє тех.документацію по встановленні ( відновлені ) меж існуючих земелеволодінь

Підкажіть що робити.
Звернулась людина з запитом нотаріуса, в ньому вказано померлу жінку, але державний акт ще на померлого чоловіка. Тобто жінка не переоформила на себе ДА і померла. Нотаріус каже, що йому треба якась довідка від земельного. Яку це довідку треба і чи взагалі треба?

Вітаю! Шановні форумчани, підкажіть будь ласка, хто повинен реєструвати право власності на земельну ділянку, яка була успадкована? Державна реєстраційна служба або нотаріус який видав свідоцтво про право на спадщину земельної ділянки?

У мене є запитаннячко, скажіть будь ласка наші дорогоцінні реєстратори якщо ти приватне лице надаєш землевпорядні послуги, і під твою ліцензію і сертифікат державний реєстратор робить XML файли і робить витяги як можна подивитися в базі, що це так, крім як у відділі?

Добрий день, підскажіть, якщо у громадянина вже є свідоцтво про право власності на земельну ділянку, але тепер змінилась адреса земельної ділянки, чи потрібно міняти свідоцтво, чи можливо вносяться зміни в наявне свідоцтво, і можливо в законі є про це зазначено, якщо є то де?

Доброе время суток! Нет времени все перечитывать, есть такая ситуация: есть государственный акт на частную собственность, не зарегестрирован, но все подписи есть. Собственник умер, как я понял брату дали право на спадщину на весь участок, в суде его мама отбила половину и чуть чуть для дочки! Начали оформлять документы, сказали так как государственный акт не зарегестрирован то надо делать документы на общий участок(спільночасткова власність), но государственный акт на 2-а участка(0,10 для строительства, 0,30 для селянського господарства) и на гос. акте нарисовано все одним участком. Сказали для того чтоб сделать документацию на весь участок, надо показаться в частную организацию(я так понял чтоб написать заявы) и там это все дело сделать без разрешения горсовета. ЧТО ДЕЛАТЬ???

XoXol писав:ЧТО ДЕЛАТЬ???

Делать Тех док по выдновленню меж земельних дылянок на основании решения, которое являлось основанием для выдачи ГА (Переходные положения Закона про Кадастр). Получать Витяги про регистрацию в кадастре. А потом права, на основании Решения(ий) суда, регистрировать в регистрационной службе.

Андрей1978 писав:Делать Тех док по выдновленню меж земельних дылянок на основании решения, которое являлось основанием для выдачи ГА

То есть, документация будет безимянная? так как владелец умер. А решение горсовета на него.
Ребята подскажите пожалуйста!

XoXol, что прописано в решении суда - так и делайте... если там указана часть - значит "спільна часткова" и будет... собственно, решение и будет правоустанавливающим документом для изготовления технички...

XoXol писав:То есть, документация будет безимянная?

Да. Как и все сейчас. С 13-го года разделены понятия Владелец (пользователь) участка и Заказчик документации по землеустройству.

XoXol писав:А решение горсовета на него.

А это факт формирования участка. Ведь, наверняка, ГА на который Вы ссылаетесь 90-х годов, и решение на основании которого он "рисовался" соответственно до 2004 года. Вот и пользуйтесь п.2 переходных Закона про кадастр.

Solpadeine писав:решение и будет правоустанавливающим документом для изготовления технички...

Решение суда будет основанием для регистрации прав. А у него не сформирован объект права (т.к. ГА не был зарегистрирован). А значит нет оснований и делать Техничку сразу на новых собственников. Только проект. Разве что какие-то "местечковые нюансы" позволяют сделать Техничку.

Андрей1978 писав:А значит нет оснований и делать Техничку сразу на новых собственников.

Там есть два решения суда. Одним решением частично признается не действительное право на наследство брата(незаконно подсунул маме отказ от наследства). Вторым решением суда "визначаются межі земельної ділянки в натурі", и к решению суда добавляется планчик от экспертизы с выделенными в натуре частями. Это может быть основанием для технической документации на каждого отдельно? Можно было бы конечно сделать без именную техничку на участок, но брат умершего, в суде говорит что он не против сделать документы, а когда доходит дело до подписей, говорит что я нечего подписывать не буду...
Можно ли сделать техническую документацию(обратиться в горсовет чтоб отменили решение пред идущее и отдельно на каждого новые решения на основании решении суда и экспертизы) ??

XoXol, у вас участок с домом, я так понимаю... facepalm какие могут быть два отдельных участка, если дом один, и участок тоже один? "спільна часткова" и все... да, был бы я, например, заинтересованным лицом, я бы вообще это решение суда отменял, как незаконное...

Андрей1978, для регистрации прав - это само собой ) а так, знаю, одно время "проскакивали" такие решения под техничку...

Форум землевпорядників

Статья. Особенности оформления прав на земельные участки после 1 января 2013 года

Канал

На сторінку

Швидкий доступ